Сумський виш уклав договір на понад мільйон гривень із фірмою, якою керує жінка, пов’язана з проректором цього університету. І вона, і проректор фігурують в одному кримінальному провадженні про привласнення коштів іншого навчального закладу в Сумах, передає sumy.today.

«В каморке, что за актовым залом»

7 квітня у системі публічних закупівель ProZorro оприлюднили договір на капітальний ремонт актової зали Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка. Згідно з договором, ремонтувати актову залу університету за 1 мільйон 343 тисячі гривень буде ТОВ “Лізар-Техносервіс”. Договір із боку цього ТОВ підписала його директорка – Лілія Ткаченко.

У реєстрі судових рішень знайшли ухвалу слідчого судді за минулий рік про надання поліції доступу до реєстраційної справи такого собі «Виробничо-комерційного підприємства «Регіональний центр утеплення». Ця ухвала зацікавила, бо керує тим «Регіональним центром утеплення», як і ТОВ «Лізар-техносервіс», уже згадана Лілія Ткаченко.

«Кроме сыщиков, никто не знает нас»

З ухвали суду стало відомо про цілий клубок детективних історій навколо підприємств пані Ткаченко і теперішнього проректора педуніверситету. Розслідувати його правоохоронці почали у 2013, але до кінця поки так і не дійшли. Тим не менш, декому справедливості добитися вже вдалося.

Почалося все з крадіжки. У травні 2013 року хтось шляхом віджиму пластикового вікна заліз до приміщення, де знаходилася штукатурна станція приватної фірми «Гарпун», і вкрав її. Цю штукатурну станцію фірма «Гарпун» купила у офіційного дилера. Вона була замовлена у нестандартній комплектації, крім того, один із робітників залишив на ній глибоку подряпину. Саме таку станцію – із подряпиною і нестандартної комплектації – виявили слідчі під час обшуку в Сумському міжрегіональному вищому професійному училищі (колишнє ПТУ№16).

Обшук проводили в училищі не випадково. Справа у тому, що за документами це училище придбало штукатурну станцію у вже згаданого «Регіонального центру утеплення» (керівник – Лілія Ткаченко). Але тут до училища завітали фінансові інспектори. Під час ревізії фінансово-господарської діяльності училища вони виявили як грубі порушення бюджетного законодавства під час цієї закупівлі, так і відсутність самої штукатурної станції. Тільки наприкінці липня 2013 року представникам ДФІ в Сумській області надали до огляду штукатурну станцію. Та вона, як виявилось, не відповідала документам училища. Натомість відповідала документам фірми «Гарпун». Ба більше, ця штукатурна станція іншої моделі, ніж училище купило за документами, і значно дешевша.

Через це правоохоронці відкрили кримінальне провадження. «за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», які діючи у змові з посадовими особами ТОВ ВКП «Регіональний центр утеплення» шляхом укладення фіктивного договору купівлі-продажу штукатурної станції RFT-G 5 привласнили бюджетні грошові кошти».

«Квартирный вопрос только испортил их»

В ухвалі суду зазначено: слідчій поліції підозрює, що директор Сумського міжрегіонального вищого професійного училища (колишня 16-та бурса) був засновником «Регіонального центру утеплення» і діяв у змові із призначеним ним директором даного підприємства Лілією Ткаченко. Саме через це слідчий просив суд надати дозвіл на доступ до реєстраційної справи «Регіонального центру утеплення». Суд йому такий дозвіл надав.

Хто ж був засновником підприємства, яким керує Лілія Ткаченко, що зараз підписала договір із педуніверситетом на понад мільйон гривень? Журналісти зробили платний запит і дізналися: станом на 1 квітня 2011 року («Регіональний центр утеплення» був заснований за день до цього – 30 березня 2011 року – ред.) одним із двох його засновників був Юрій Штика. А юридичною адресою цього підприємства була квартира у будинку на Роменській 93, де був зареєстрований і ФОП Юрія Штики. Цей ж Юрій Штика працював директором училища. А історія із сумнівним придбанням навчальним закладом штукатурної станції і загадковою появою в училищі обладнання, вкраденого у фірми «Гарпун» відбувалася саме за часів, коли Юрій Штика був директором училища.

Зараз Юрій Штика – проректор Сумського педуніверситету ім. Макаренка з адміністративно-господарської роботи. І тепер університет укладає договір на ремонт актової зали із фірмою, якою керує все та ж Лілія Ткаченко. Договір укладають по неконкурентній процедурі, на суму більше мільйона гривень.

Справедливості заради

Через 4 роки після крадіжки штукатурної станції фірма «Гарпун» через суди таки довела, що в училищі під час обшуку виявили саме викрадене у неї обладнання. Училище намагалося оскаржити це рішення суду, але у жовтні 2017 року Вищий господарський суд поставив крапку у цьому спорі, визнавши право власності на станцію за фірмою «Гарпун».

Після того, як в училище змінився директор, навчальний заклад звернувся до суду із позовом до Регіонального центру утеплення», що колись заснував Юрій Штика і яким керує Лілія Ткаченко.

6 лютого цього року Господарський суд Сумської області задовольнив позов училища і вирішив стягнути з «Регіонального центру утеплення» на користь навчального закладу 99,9 тисяч гривень вартості штукатурної станції.

2 березня суд видав судовий наказ на примусове стягнення цієї суми.

Поділитися в соціальних мережах