Благодійний фонд української компанії «Єнамін» з метою посилення потенціалу найкращих вчителів хімії та популяризації й просвітництва в галузі хімічних наук провів конкурс «Вчитель хімії, Єнамін». 12 педагогів з різних куточків України намагалися довести свою першість та унікальність. Переможцем конкурсу стала наша землячка, Олена Андрусенко, вчитель хімії школи-ліцею.

Коли ми з нею зустрілися, перше питання було: «Чому саме хімія? Коли саме зацікавив цей предмет?». І тут всі крапки над І постали на своє місце. Як виявилося, це спадковість. Батько пані Олени закінчив кафедру органічного синтезу Київського політихнічного інституту. Все життя працював хіміком-синтетиком. Ряд його наукових публікацій друкували спеціалізовані журнали радянського часу, розповідає Олена Андрусенко: «Він достатньо відома особистість. Нагороджений срібною медаллю ВДНГ Радянського Союзу».

Моя любов до хімії – це спадковість, 100 відсотків

Олена Борисівна зізналася, що особливий інтерес до цього предмету у неї з’вився у сьомому класі, і в цьому їй допомогло яскраве уявлення.

— Я подивилася на дошку, де був малюнок електронів,і уявила себе у центрі Всесвіту. Навколо мене, начебто, рухаються ці електрони. Тоді я зрозуміла, що це і є мій предмет.

Ще у школі пані Олена мріяла про науку. Їй хотілося займатися хімією у якості вченого.

А от вчителем вона стала випадково. Як виявилося, у Олени Андрусенко навіть немає спеціальної педагогічної освіти. Вона закінчила Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка, хімічний факультет, та прагнула стати науковцем.

— Але так склалося життя, що я опинилася у школі №1. Там пропрацювала рік, а потім перейшла працювати у ліцей. Я зрозуміла, що знаходжусь на своєму місці.

І це, дійсно, так. Олена Борисівна брала участь у різноманітних конкурсах, підготувала десятки переможців учнівських олімпіад різних рівнів. А от про конкурс «Вчитель хімії, Єнамін» вона дізналася від своїх випускників, які працюють на Київському підприємстві «Єнамін».

Вони знайшли посилання і сказали: «Олено Борисівно, це ваш конкурс»

І виявилося, що це, дійсно, так.

— Я просто заповнила анкету. Було вибрано 12 педагогів зі всієї кількості вчітелів хімії України, які брали участь у цьому конкурсі і стали номінантами. Ми підписали договір, взяли на себе певні обов’язки. Тепер цілий рік я буду відпрацьовувати нагороду.

А відпрацьовувати Олена Андрусенко буде в якості викладача в рідній альма-матер, в універсітеті ім. Тараса Шевченка. Вона має прочитати 8 годин лекцій з хімії. Якій саме аудиторії, ще поки невідомо. Можливо, це будуть студенти або учні шкіл, потенційні учасники Всеукраїнських олімпіад. А ще номінантка конкурсу «Вчитель хімії, Єнамін» зобов’язалася протягом року писати наукові статті.

Як зізнається Олена Борисівна, конкурс був цікавий і в той же час – непростий. Головною умовою участі у ньому була певна кількість переможців учнівського Всеукраїнського ІУ етапу олімпіад з хімії або Міжнародних олімпіад.

Міжнародних переможців у мене немає, але Всеукраїнських – достатньо

Ще однією умовою конкурсу була кількість випускників, які працюють на науково-виробничому підприємстві «Єнамін». Як виявилося, таких у Олени Андрусенко – чимало. Вона розповідає, що перевірка щодо кількості переможців олімпіад та колишніх учнів була жорсткою: “Перевіряли номер диплому. Чи є, дійсно, цей учень моїм учнем і так далі. Все це ретельно перевірялося, перше, ніж вибрати номінантів”.

Свою любов до хімії педагог успішно передає своїм учням, тому серед них чимало тих, хто пов’язав своє життя з хімією. Як зізнається Олена Андрусенко, одна з її зірок-випускників — Олександр Геращенко, який є кандидатом хімічних наук та завідує лабораторією на НВП «Єнамін». Науковцями-хіміками стали й колишні учні: Євген Єрмоленко, Сергій Ясик. Вони, до речі, теж працюють на «Єнаміні».

— Їх дуже багато. Це я назвала тих, хто має вже певний досвід у своїй професії… Останні мої випускники,- це Каміла Фролова та Ілля Борбат. Будучи студентом першого курсу, Ілля вже працює на «Єнаміні».

Досить важливим в роботі учителя Олена Андрусенко вважає досконале знання свого предмету. Вона поділилася секретом успіху:

— По-перше, треба любити і знати свій предмет. По-друге, любити та поважати дітей, як особистість. По-третє, треба бути контактною, веселою, толерантною людиною.

Те, що Олена Борисівна знаходить спільну мову зі своїми учнями, яскравим підтвердженням є кабінет хімії. Аби клас був затишним, діти розмалювали його стіни на хімічну тематику. Педагог розповідає, що це була її ідея, а в життя її втілили учні 9-го спеціалізованого класу з хімії та біології.