Як сумський професор викриває російське шахрайство у науці

Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС¹, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

cukr.city

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ