Функціонування спроможної медичної мережі, розвиток первинної медико-санітарної й екстреної допомоги
Які види медичної допомоги і в яких закладах зможуть отримувати жителі області у межах Сумського госпітального округу – про це розповіла під час брифінгу в офіційному медіацентрі заступниця голови Сумської ОВА Олена БОЙКО
Так, за її словами, Міністерством охорони здоров’я України нещодавно було погоджено пропозиції від Сумщини щодо функціонування спроможної медичної мережі, розвитку первинної медико-санітарної та екстреної допомоги. Перелік закладів у межах Сумського госпітального округу та перспективи розвитку на найближчі 3 роки затверджено відповідним розпорядженням начальника ОВА.
Відповідно до цього, система надкластерного рівня представлена 7 обласними установами високоспеціалізованої медичної допомоги. А саме: Сумська обласна клінічна лікарня; обласна дитяча клінічна лікарня; обласний клінічний перинатальний центр; медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького; обласна клінічна спеціалізована лікарня, Сумський обласний клінічний кардіологічний центр; Сумський обласний клінічний онкологічний центр.
Кластерними закладами стали по суті районні лікарні, щоб забезпечити доступність медичних послуг до пацієнтів. Їх визначено 6. Це Центральна міська клінічна лікарня у Сумах; Конотопська центральна районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова; Охтирська центральна районна лікарня; Роменська центральна районна лікарня; Шосткинська центральна районна лікарня; Клінічна лікарня Святого Пантелеймона у Сумах (за умови об’єднання із Клінічною лікарнею № 5.
«Загальних лікарень у мережі передбачено 12. При підготовці відповідних пропозицій ми виходили з позиції, щоб медзаклади, особливо ті, що розташовані у прикордонні, обов’язково набули статусу загальних і в умовах війни могли забезпечити жителів прикордоння належним рівнем медичної невідкладної допомоги», – уточнила Олена Бойко.
Це Білопільська міська лікарня; Краснопільська лікарня; Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника; Кролевецька лікарня; Путивльська міська лікарня; Буринська лікарня ім. професора М.П. Новаченка; Тростянецька міська лікарня; Недригайлівська лікарня; Глухівська міська лікарня; Ямпільська лікарня; Великописарівська лікарня; Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди у Сумах.
При цьому, у разі якщо не буде прийнято рішення про об’єднання у Сумах лікарні Святого Пантелеймона та лікарні № 5 у форматі кластерного закладу, вони залишаються у спроможній мережі, але функціонуватимуть як 2 різні загальні лікарні. Таким чином кількість загальних закладів становитиме 14.
Олена Бойко наголосила, що у рамках формування спроможної мережі тісно розглядалося і питання функціонування системи екстреної медичної допомоги, як паралельні і невід’ємні один від одного процеси. Адже без розбудови екстренки неможливо ефективно впроваджувати подальшу медичну реформу і дотримуватися основних її принципів щодо якості, спеціалізації та доступності медичних послуг.
Зокрема це стосується подальшого розширення пунктів постійного базування, щоб прибрати всі «білі плями» і забезпечити оптимальну логістику екстренки та виконання нормативів доїзду на виклики. Наразі в області функціонує 38 пунктів постійного базування, до кінця року буде відкрито ще 6. У перспективі на найближчі роки – додатково створити 30 пунктів, додала Олена Бойко.
Вона вкотре підкреслила, що метою медичної реформи є не закриття закладів охорони здоров’я, а посилення спроможності лікувальних установ, запровадження пріоритезації спрямування фінансового ресурсу та, безумовно, підвищення якості надання широкого спектру медичних послуг. При цьому, заклади, що не увійдуть у спроможну мережу, і надалі матимуть змогу працювати і фінансуватися у рамках договорів з НСЗУ, виходячи зі своїх можливостей та потенціалу.