Голова Липоводолинської ОТГ назвав місцевого «агробарона» «оборзевшим» і запідозрив у нього корупційні зв’язки у верхівці владних кабінетів
«Інтереси великої кількості людей, їхнє здоров’я, право на чисте довкілля і спокійне життя, було не почуте», – очільник Липоводолинської ОТГ про запуск сушарки Жамардія.
Голова Липоводолинської ОТГ Володимир Штанько розказав, чому результати перевірки сушарки «агробарона» Жамардія є недостовірними, та попередив, що людям може увірватися терпець.
Історія з багаторічним протистоянням між мешканцями Липоводолинської ОТГ та керівником місцевого ТОВ «Агропартнери-2009» Сергієм Жамардієм набула нових обертів. Скандальний бізнесмен таки «зумів» отримати дозвіл на роботу своєї неекологічної сушарки, яка роками псувала життя та здоров’я місцевих жителів.
Голова Липоводолинської ОТГ Володимир Штанько, який пішов проти «агробарона» та став на сторону закона і людей, розказав у Фейсбуці, як проходила перевірка сушарки та чому її результати не можна вважати достовірними.
«ОБОРЗЕВШИЙ» Чому така назва? Думав-думав, але по-іншому назвати ситуацію з цими перевірками якось не виходить. Щоб висловити можливо й обурення, можливо й відношення до тих людей, які вважають себе «новыми русскими», а в даному випадку «новоукраїнцями» потрібно було вжити таке жаргонне слово. Словосполучення нові українці – нормальний вислів, а якщо це словосполучення в лапках, то потрібно відноситися до цього вислову очевидно якось із пересторогою, бо щось там закладене не зовсім правильне, незрозуміле. Тож ближче до теми і до історії конфліктної ситуації. Дуже хотілося б якось без конфліктів, але не виходить. Всі люди різні, дуже різні, тому й конфлікти», – почав у вступному слові Володимир Штанько.
Ситуація із отриманням дозволу на роботу сушарки ТОВ «Агропартнери-2009», за словами очільника громади, є показовою. Через недосконале законодавство такі ділки, як Жамардій, знаходять лазівки і без особливих проблем продовжують свою діяльність, яку, до слова, тепер може зупинити тільки суд.
«Незважаючи на численні скарги людей протягом багатьох років, незважаючи на громадські обговорення, незважаючи ні на що, дозвіл на викиди на цю зерносушарку все ж таки був наданий з обов’язковим обумовленням в десятиденний строк зробити перевірку викидів, проектної документації й таке інше. Очевидно щось у нас не в порядку в законодавстві в цьому плані. Ця історія дійшла до голови обласної державної адміністрації, була на особистому контролі, але все ж таки дозвіл був наданий. І тепер, щоб його скасувати, знову потрібен суд. А поки суди будуть іти, люди дихатимуть тим забрудненим повітрям, слухатимуть той шум місяцями, а можливо й роками. І хто б там що не говорив, хто б що не пояснював, а результат той, що все ж таки інтереси великої кількості людей, їхнє здоров’я, їхнє право на чисте довкілля і спокійне життя, було не почуте, і не почуте роками», – зазначив він.
Аби особисто переконатися у тому, чи заважає сушарка жителям селища, які мешкають поряд із виробництвом, Володимир Штанько провів експеримент, результати якого виявився доволі передбачуваними.
«Маючи електронний пристрій-дальномір, відійшов від цієї сушарки на 100 метрів (це межа екологічної зони) і уявив те, що ніби живу за ці сто метрів, і уявив те, чи заважає мені той постійний шум. І скажу вам так: якщо в тебе будинок за 100 метрів і ти живеш місяцями постійно в цьому шумі, то це якийсь жах. Тобі тоді, і твоїй сім’ї, просто переводять життя, роблячи його нестерпним. Постійно це гу-гу-гу-гу… А для чого? Яка така необхідність просто на десятки років сотням людей робити нестерпні умови для життя. Людям і так непросто живеться, особливо в селах і селищах – жалюгідна пенсія, невелика зарплата, тарифи і всі інші складнощі вимотують людей, роблять життя неймовірно складним. А тут ще й це. Ще й Жамардій із цією зерносушаркою. Не можна було її трохи далі від житла побудувати? Чомусь сам побудував собі будинок майже в лісі. Хочеться ж дихати чистим свіжим повітрям. І нам тепер, представникам влади постійні проблеми», – продовжив посадовець і додав, що у такій ситуації, до нього постійно приходять люди, які нарікають на виробництво Жамардія.
Особливе місце у своєму дописі голова Липоводолинської ОТГ відвів перевірці роботи сушарки. До цього процесу крім лабораторій долучилася й нещодавно створена комісія із представників місцевої та районної влади, а також обласних департаментів. Серед іншого очільник ОТГ розповів, що Жамардій добре підготувався до перевірки і ретельно «замаскував» все те, що непотрібно було бачити перевіряючим.
«Звісно ж, як я і говорив раніше про «об’єктивність» перевірки, то зерносушарка із 5,00 до 8,30 годин не працювала. Це зафіксовано і членами комісії, й жителями. Хоча для об’єктивності повинна працювати з повним навантаженням мінімум добу. Та ще й вночі моросив дощ. Тільки через це результати аналізів, які б вони не були, не можуть бути об’єктивними.
Час перевірки на 9,00. Почекали десь пів години лабораторію із Сум, а потім почався цирк. Членів комісії разом із лабораторією охоронець цього підприємства за вказівкою керівника не пропускає на територію очевидно «секретного» об’єкта. Було заявлено, що із членів комісії може пройти тільки один. Я говорю: «Якщо так, то ми складемо акт про недопущення комісії до перевірки, і я не думаю, що це вам на користь», – пише Володимир Штанько.
Після цього, за його словами, охоронець почав дзвонити до Жамардія, який, як і в попередні рази, вирішив не приходити на зустріч до людей. Очевидно, керівництво ОТГ та райдержадміністрації не на стільки поважні особистості для «агробарона», щоб приділяти їм свій час.
«Заступник голови районної адміністрації Валентина Олександрівна Назаренко попросила охоронника, щоб керівник товариства підійшов до воріт. Але він десь заховався на території і працював «на удаленке». Взагалі чому я вжив це слово «оборзевший»? Приїхала заступник голови адміністрації, представники департаментів обласної адміністрації, земля не власна, а орендована в громади, і керівник товариства наскільки «охамівший», що не вважає за потрібне вийти зі свого «лігва» і хоча б привітатися із першими особами адміністрації району. Це неможливо нічим пояснити, хіба що якимись корупційними зв’язками у верхівці владних кабінетів, бо інакше себе так не ведуть. Ця «борзота» може бути тільки звідти. Ну нічого, проти «борзоти» законні людські вимоги і спротив простих людей. Коли людей довести до певної точки «кипіння», то та «борзота» де й подінеться. Я думаю, що так і буде», – продовжив Володимир Штанько.
Схоже, усвідомивши всі наслідки недопуску комісії на територію свого виробництва, Жамардій таки дав добро на пропуск, але, не всіх.
«Охоронець вийшов і заявив: «Я називаю прізвища, проходимо тільки по одному, по команді». Я говорю йому: «Вася, ти що, з глузду з’їхав? Перед тобою керівники району і громади, а ти тут цирк влаштовуєш. Клітку закрив, відкрив, прізвище викрикнув. Це що вам тут, автозак?». Але йому щось втлумачити було марно. Картина така, як у тюрмі. «Засуджений такий-то, клітка відкрилась, пішов… Назаренко. Хто? Проходьте. Наступне прізвище. Хто? Проходьте по одному». Я тільки запитав: «Вася, ти хоч стоїш тут законно, бо на громадських слуханнях говорили, що працевлаштованого такого на підприємстві немає», – розповів Володимир Штанько.
«Топилося в печі теж дуже грамотно, диму в протилежність від звичайного, не було майже зовсім. Перед цим я увечері буквально за пару днів під’їхав і спостерігав таку картину – звичайно дим було видно на фоні освітленої території, але потім почали щось кидати в топку, бо довгий час вилітала велика кількість іскор із набагато чорнішим димом. Вітер був у сторону міста Ромни, але якби він був у протилежному напрямку, то якраз би у вікна мешканців, які живуть поряд. Звісно, як рекомендують лікарі провітрювати кімнату, то в даному випадку цього зробити було б неможливо», – акцентував посадовець.
Далі, прохання керівника райпідрозділу Держпродспоживслужби надати паспорт зерносушарки і документи про опис технологічного процесу, увінчалося відмовою. Відтак про яку об’єктивність перевірки ми говоримо…
Також крім зерносушарки на території у Жамардія знаходяться й інші джерела викидів – склади, в яких зберігається зерно. Члени комісії попросили головного інженера надати доступ до цих об’єктів, але отримали відмову з мотивацією, що там комерційна таємниця. Утім, пізніше їм таки вдалося туди потрапити і от що цікавого вони там знайшли.
«Із трьох складів, які існують і зберігають зерно і соняшник, лише один по документах зазначений, як джерело викидів. А в двох інших взагалі не повинно зберігатися зерно, бо не зазначене в проектній документації. До того ж третій склад, який на відстані близько 20 метрів від житлових будівель і який взагалі в межах санітарної зони, і там точно не мають права зберігати зерно, вони ні під яким приводом не відкривали, мотивуючи тією ж комерційною таємницею і тим, що там зерно не зберігається. Врятувала лише діромага біля дверей, через яку видно купу соняшнику і був сфотографований, зафіксований цей факт», – написав Володимир Штанько.
Тож, підсумовуючи вище сказане, цілком очевидно, що результати перевірки сушарки Жамардія не можна назвати правдивими та об’єктивними. Надто багато питань і неточностей…
«Висновок перший: в проектній документації – недостовірні дані щодо джерел викидів, і коли при наданні дозволу на викиди ця інформація була б зафіксована, то дозвіл надавати права ніхто не мав, на мою думку.
Висновок другий: простим громадянам дуже важко добитися правди в цьому житті.
Висновок третій: гроші, коли потрапляють в руки, особливо негідників і особливо великі гроші, роблять цих негідників ще більшими негідниками, а для людей це означає, що їм дуже важко боротися за правду, бо ці негідники є скрізь і в різних структурах, з цими грошима лізуть по головах інших людей без розбору, незважаючи ні на що. Це дуже серйозна боротьба і їм спуску давати ніяк не можна. Якщо хтось прийняв рішення воювати проти людей, то нехай воює, але якщо вести себе так «борзо», то можна й не розрахувати свої сили. А людям потрібно гуртуватися і не відступати, бо програє той, хто відступить, а виграє той, за ким правда», – наголосив Володимир Штанько.
«Коли всі жінки, члени комісії, в тому числі і заступник голови адміністрації побули пів дня на цій зерносушарці, побачили все на власні очі, побачили той пил, почули той шум, побачили як близько знаходиться житлова забудова, побачили зневажливе ставлення керівника товариства, то сказали в один голос: «Ми в шоці!». МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО ЦЕ НАСТУПНИЙ ВИСНОВОК І ОСНОВНИЙ!!!», – підсумував очільник Липоводолинської ОТГ.
Нагадаємо, як повідомляли раніше, головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області, яке на замовлення мешканців Липової Долини проводило перевірки скандальної зерносушарки ТОВ «Агропартнери-2009», виявило, що рівень забруднення повітря та рівень шуму від роботи сушарки перевищує гранично допустимі норми у декілька разів.
А управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області під час перевірки виявило, що будівництво у 2015 році зерносушильного комплексу ТОВ «Агропартнери-2009» здійснено без дозвільних документів та затверджених проектних рішень, а отже є самочинним.