“Мотивація — врятувати життя”. Харківські волонтери евакуювали з Миропілля ферму
Волонтери “Порятунок тварин Харків” вивезли понад 50 голів тварин з ферми у Миропіллі на Сумщині. Як відбувалася евакуація – у репортажі Суспільного.
В евакуацію на прикордоння Сумщини волонтери “Порятунок тварин Харків” збираються о 3 ночі. Виїзд в Миропілля, говорять, це завжди ризик, адже село обстрілюється російською армією щодня з різних видів озброєння.
За кілька хвилин до того, як евакуаційна автівка в’їжджає в Миропілля, поруч з місцевою церквою російські військові скинули КАБ. Дорогу доводиться розчищати, евакуація затримується.
Нарешті волонтери на місці. Заявка, на яку виїхали, – особлива. Евакуювати з прикордонної зони треба ціле фермерське господарство – це понад 50 різних тварин.
– Руслане, часто буває, що три заїзди на день?
– Звісно ні, просто велика кількість тварин.
“Це козел Мартин, він так піде… Поранений був, тут прильот був… Давайте лікувати, гарний такий, ручний”, — кажуть волонтери.
“Тут така комплексна заявка. У нього близько 20 корів, 9 дорослих коней, три віслюка, маленький поні, вівці, кози, собаки, коти. Ми заїжджали сюди кілька днів тому, позабирали 32 котів, близько 20 собак. Сьогодні вже приїхали за кіньми, коровами, баранами, щоб допомогти перевезти їх”, – пояснює волонтер Руслан Горбаль.
Діяти треба швидко, говорить Роман на позивний Бармен. Чоловік воював у Збройних Силах, тепер допомагає рятувати тварин із зон бойових дій в Харківській, Донецькій, Запорізькій областях.
“Зараз відбуваються бойові дії, працює артилерія в наш бік. У нас є мінімальний відрізок часу, щоб піти з цього місця. Стараємось максимально обережно до цього підходити, ми чіпляємо причіп, погрузка відбувається набагато довше, пересування повільніше. Стараємося робити все злагоджено. Мотивація — врятувати життя”, – пояснює волонтер Роман.
Заявку на евакуацію харківським волонтерам подав власник господарства – Андрій Євтушенко. Першого коня тут, в Миропіллі, чоловік взяв у 2005 році. Поступово господарство розширилося. Тут приймали і тварин, яких залишали люди. Діяла ферма в умовах постійної небезпеки, адже від паркану господарства до Росії – 2,5 км через луг. Господарство постійно обстрілювалося російською армією, кілька тварин загинули, інші – були поранені.
Увесь час власники задумувалися про евакуацію, але організувати це було складно – їздити в Миропілля неохоче стали вже з літа, говорить Андрій. Тепер питання постало гостро. До евакуації підготували всіх мешканців ферми та працівників, які доглядають тварин.
“Коней 17, корів 17, плюс телята, овечок десятків два, поросят десятка півтора, птиці не знаю кілька десятків. У тимчасове місце в Ясенах ми зупинимось, там люди надають нам прихисток, після цього будемо шукати місце”, – каже Андрій Євтушенко.
Усього довелося робити три заїзди. У процесі евакуації було постійно чути вибухи та звуки дронів.
“Взагалі за годину може бути 15 штук, і це не рідкий випадок. Бувають таких три-чотири дні на тиждень. А коли не інтенсивно за годину пролітає два-три – це вони відпочивають”, – говорить чоловік.
Працівники ферми теж збираються у пошуках більш безпечних умов життя.
“Вже проживаю тут постійно, як війна почалася. А до цього приїжджала і їхала. А це сусідська дівчинка – собачка. Сусідка поїхала, нікуди було забрати. Під шумок поїде в Суми. Сподіваємось, там бухкати не буде”, – каже працівниця Валерія.
Світлана розповідає: власники ферми – Андрій та Олена прищепили любов до тварин і їй самій. Тепер жінка тримає вдома 9 котів і трьох собак.
“Волею долі 12 років тому потрапили сюди, в Миропілля. Ніде було жити, приїхали сюди, до Олени з Андрієм. Тут я з ними познайомилася, ми 12 років разом. Взагалі це дуже гарні люди, “світляки” такі. Були тут плани, все хотіли відродити господарство, приїздили люди тут до нас: дорослі і діти, хотіли цим займатися”, – згадує працівниця Світлана.
“Саме смішне, що найскладніше було коня погрузити. А той, хто був проблемний, – швидко погрузили, сорочку на голову…”, – каже власник господарства.
Евакуйованих тварин разом із працівниками ферми тимчасово поселили в селі Осоївка. Разом із мешканцями господарства волонтери відвідали кілька адрес у Миропіллі й забрали собак і котів. Кількох підібрали дорогою, побачивши у вікно автівки. Декого з чотирилапих повезли з собою в Суми, декого – у Харків. Щодо подальшої долі ферми, чітких ідей власник поки не має. Але точно знає: будуть нові плани й нове господарство.
