“Туди ніхто не хоче їхати, бояться”: хто і як возить людей на прикордоння Сумщини

Через постійні російські обстріли залишатися на прикордонні Сумщини небезпечно. Але там досі живуть люди. Від початку повномасштабного вторгнення до населених пунктів, розташованих поблизу РФ, здійснює рейси 70-річний Петро Дяденко.

Петро Дяденко за кермом автобуса майже пів століття, пише Суспільне.

“Їдеш у рейс і не знаєш: виживеш, чи не виживеш. Ніхто не знає. І люди ж так само, сідають в автобус, доїдемо — то добре. Сподіваємось, що буде все нормально”, — каже чоловік.

З 1976 року він працював у автобусному парку на автобусі. У 2001 році став підприємцем.

“По Басівці працюю і до цього дня. Раніше ми вісім рейсів робили, коли війна не почалася. Потім шість. Зараз два. У мене водіїв немає зараз, довелося мені самому працювати. Якщо я кину, то все, туди ніхто не хоче їхати. Бояться”.

Скільки рейсів виконав за час вторгнення, пан Петро не рахував. Однак згадує, деякі досі стоять перед очима:

“На Басівку їздили ще до Юнаківки. Доїжджаємо до Локні, а вони пішли залпами. Люди кричать, що потрібно тікати. А куди там тікати, дорога погана. Машини горять. Їдеш, а попереду бахнув дрон і загорілась машина. Ну обстрілюють”.

Пан Петро говорить, що допомагати людям вважає своїм обов’язком:

“Немає водіїв. Якщо я кину, туди автобус вже ніякий не поїде. Бо там стріляють щоденно. У мене ще водій один є. Два-три дні я роблю, він тоді заміняє. А було таке, що машина стояла на ремонті, то і по два тижні працював. У нас зривів немає. Ми завжди виконуємо рейси 100%. Якщо одна машина поламалась, викликаємо другу. Виїжджають люди кожен день, сюди-туди їздять. У місто приїхали в Суми, а через два дні приїжджають, господарство погодують і їдуть назад”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ