Історія 29-річного прикордонника Дмитра Троцька з Білопілля
Фельдшеру-прикордоннику з Білопілля Дмитру Троцьку 29 років. Він був у гарячих точках, втратив ногу на фронті, а нині призвичаюється жити з протезом і мріє знову повернутися до війська.
29-річний Дмитро Троцько з Білопілля в цивільному житті працював фельдшером швидкої медичної допомоги. Чоловік каже, що до поранення активно займався спортом Пригадує, як у 2016 році вступив до лав Державної прикордонної служби України. Потім опинився на передовій.
“Нам поступила команда від безпосереднього керівника, зібратися та видвинутися на заслон. Окупанти почали пробивати наші передові лінії і потрібно було стати заслоном, щоб вони не пробралися в село. Зайнявши оборону, почали окопуватися, бо ворог нас зустрів мінометним вогнем. Перші приходи були подалі від нас — метрів 30-40. А потім вони вже прицільно, у них керувала пташка їхня і вони прицільно почали нас розбивати”, — розповідає чоловік.
Захисник згадує, як під час мінометного обстрілу на Луганському напрямку втратив ногу.
“Там де ми окопалися з Владом, товаришем моїм, почули свист однієї з мін, минуло пів секунди й вибух. Почувши його ми відвернулись у бік. Я впав на живіт, закривши обличчя руками, щоб на потрапили осколки і почув, що запекла нога. Я зрозумів, що попав мені осколок. Не знав ще яка ступінь поранення, почав перевертатися, але нога була нерухомою. Наклав турнікет. Почав, як звичайна людина, просити допомогу. У мене був побратим Демиденко Владислав, я його шовхнув двічі, попросив допомоги, але Владик вже… Осколок потрапив мені в ногу, а йому в голову”, — згадує прикордонник Дмитро Троцько.
Чоловік пояснює, через сильний шквал вогню, ніхто з бійців не міг наблизитись до нього, тож довелося самотужки накладати собі турнікет.
“Кричав 300-й, але оскільки тривав бій, хлопці не могли до мене підійти. Стрілецький бій ішов і навіть гранатометний, плюс два міномети додавали нам, танк. І я зрозумів, що кров моя йде, я турнікет ще більше притиснув, але бачу, допомоги від того ніякої. Чую, що починаю втрачати свідомість. Слабкість у мене страшна, я відвернувся від ворогів, поклав біля себе гранати і ухвалив рішення — не хочу здаватися в полон”, — пояснює прикордонник.
Військовий говорить, аби не потрапити в полон, обклався гранатами й читав молитву.
“Згадав про сім’ю: маму, дружину, дітей. Думаю, зараз помолюся і підірву себе. Добре, що хлопці підскочили своєчасно, щойно я розповів молитву і хотів потягнути за чеку, чую голос хлопців: “Хто 300?”. Я руку підняв і кажу: “Я”, — згадує чоловік.
За словами Дмитра, він залишився живим завдяки допомозі побратимів.
“Вони підбігли втрьох, відразу почали надавати мені допомогу, наклали ще один турнікет і почали викликати для евакуації автомобіль. Почали мене потихеньку витягувати. Ми були на узбіччі дороги і нам потрібно було вийти далі, бо поля були заміновані, щоб не підірватися. Тягнули вони мене з останніх сил, як тільки могли. Воно дощ, грязько, всі в броні, дуже їм важко плюс автомати. Дякуючи їм дотянули вони мене до автомобіля”, — каже Дмитро Троцько.
Вже з лікарні, о четвертій ранку, чоловік повідомив про поранення рідним.
“Зателефонував мамі, вона не взяла трубку. Дружина, діти і мама були в одному будинку, потім набрав до дружини, вона, як відчувала, що зателефоную так рано. Кажу їй: “Був на бойовому завданні, отримав поранення і втратив ногу”. Відразу ж мама почула і запитує: “Тільки ногу?”. Відповідаю: “Тільки ногу”. А вони відповіли: “Слава Богу, завтра будемо”, — розказує чоловік.
Після поранення Дмитро три місяці був прикутим до ліжка. Пройшов реабілітацію. Вчився заново сидіти та ходити з протезом.
“Різні госпіталі були. Зараз я стараюсь допомагати хлопцям-побратимам. Допомагаю, починаючи від зарядних пристроїв і закінчуючи тепловізійних приладів, генераторів”, — пояснює чоловік.
Дмитро Троцько має нагороди — медалі “За бойове поранення” і “За службу та звитягу” третього ступеня. Захисник розповідає, що опанував протез, веде активний спосіб життя, займається спортом, їздить на авто і мріє знову повернутися у стрій.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ