Кишенькові пічки: сумський вчитель з учнями виготовляє мінінагрівачі для ЗСУ
Учитель праці однієї з сумських шкіл Сергій Марущенко спроєктував і виробляє пічку, яка вміщається в кишені. Він створює кишенькові нагрівачі з 2014 року. Підігріти чай чи їжу завдяки цій мініпічці можна за лічені хвилини.
Чоловік уперше побачив подібну мініпічку у військового з США. Він удосконалив пристрій, щоб той був зручним у наших реаліях і простим у виготовленні.
“Трохи переробив, знаючи потребу в таких речах, і трішки їх підлаштував під шкільні технології. Тобто те, що можуть зробити діти. Спочатку дітям було складно їх виготовляти, але коли першу для себе вони вже виготовили, то вже знали весь технологічний процес і далі ми працювали вже, скажімо так, на потік”, — каже Сергій Марущенко.
Для виготовлення такого пристрою використовують кілька різновидів металу.
“Система доволі проста, шарнірна. Найголовніше у цьому — відповідність розмірів, кожна деталь повинна відповідати наступній деталі, яка приєднується до них. Як ви самі бачите, вони зроблені з будь-чого. Оце, наприклад, був старий відлив, оце колись був профіль для кріплення гіпсокартону, це якийсь новий відлив у нас чи обрізок із нього залишився. Колосник, якщо покажу, теж будете сміятися, можливо, але він насправді теж цікавий. Якщо подивитися на нього уважно, то можна побачити тут і цифри і все – тобто цинк від патронів”, — розповідає вчитель.
Вага нагрівального пристрою не перевищує 150 грамів.
“Ось вона — в робочому стані. Збираємо. Складаємо. Це транспортувальний стан. Тобто на функційність якраз якість металу в цьому випадку не впливає”, — говорить пан Сергій.
5-6 сухих шишок – і за три хвилини закипає чашка з водою.
“Як показала практика, найкраще – це соснові шишки. Накидаєш — і палають, вони — доволі смолянисті, дають багато жару, багато полум’я і відповідно – чайник закипає набагато краще саме на них”, — зазначає чоловік.
За день, за словами Сергія Марущенка, він із учнями може виготовити до десятка таких мініпічок.
“Більше ніж чотири я не зможу, бо просто руки не витримають працювати плоскогубцями, а разом із учнями ми можемо штук вісім, мабуть, зробити. Оскільки діти вже знають, як їх виготовляти, і відповідно один клас вирізає заготовки, приходить наступний клас – вони вже згинають і починають з’єднувати, третя група – шестикласники – якраз на п’ятому-шостому уроці вже збирають повністю готові вироби”, — каже він.
Через те, що нині сумські школярі вчаться дистанційно, процес виготовлення кишенькових пічок сповільнюється, але не припиняється. Сергій Іванович для прискорення роботи виготовив спеціальний верстат. Із матеріалами допомагають волонтери, працівники навчального закладу, де вчителює Сергій Марущенко, а також школярі та їхні батьки.
“Намагаються більше принести матеріалів, на уроках допомагають, співпрацюють. Батьки наших дітей приходять до закладу й завжди цікавляться, і підтримують Сергія Івановича”, — говорить вчитель.
Мініатюрні пічки виготовляють, бо в них мають потребу воїни ЗСУ. Нині півтора десятка таких пристроїв чоловік планує відправити до Охтирки та Миколаєва.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ