Кролевецькі рушники увійшли до п’ятірки українських товарів, унікальність яких захищає ЄС
Кролевецькі рушники стали одним із зареєстрованих в Україні “географічних зазначень”, тобто товарів, які виробляються в певній місцевості, і які не можна повторити. До списку, який визнаний Європейським Союзом, увійшли три їстівні продукти та два непродовольчі товари, один з яких – кролевецькі рушники.
Кролевецьке ткацтво бере свій початок у 5-7 ст., розповідають у сумському краєзнавчому музеї. Тут зберігається колекція рушників, наволочок, панно, виконаних у техніці “кролевецьке ткацтво”.
“Якщо в більшості населених пунктів сучасної Сумщини рушники були переважно вишитими, то на Кролевеччині вони були тканими. І для виготовлення таких виробів майстри використовували полотно білого кольору, а орнаменти створювали червоними нитками. Вони мали різне призначення: виготовлялися як до ювілейних дат, так й історичних подій, були й весільні кролевецькі рушники, що якраз цікаво для нашого регіону, адже їх використовували в різній весільній обрядовості. Наприклад, для створення образу нареченої, її стан підпоясували саме кролевецьким рушником”, – розповідає завідувачка відділу Сумського обласного краєзнавчого музею Аліна Конотоп.
Найстаріший рушник з фондової колекції – чотириметровий, виготовлений двостороннім тканням. Ця техніка була втрачена наприкінці 19 століття. Є в музеї також експонати, виготовлені до різних визначних дат та ювілеїв.
Кролевецькі рушники разом із петриківським розписом стали єдиними непродовольчими товарами, які отримали статус “географічне зазначення”.
“Це означає, що, якщо ми кажемо про кролевецькі рушники, – вони можуть вироблятися тільки у Кролевці та Кролевецькому районі. Це зумовлено тим, що там існує традиція цього виробництва, яка збереглася, де досі роблять рушники як товар, на продаж. Статус “географічного зазначення” вказує, що це товар. Тобто, на відміну від просто об’єкта нематеріальної культурної спадщини, географічне зазначення – це про товар, це про те, що робиться на продаж. Ця унікальність великою мірою формує образ, імідж Кролевця і Кролевеччини. Це означає необхідність подумати над розробкою стратегії, над брендуванням цієї території”, – говорить національний експерт з розвитку системи географічних зазначень в Україні Іван Гайванович.
За словами Івана Гайвановича, статус підтверджує унікальність цього товару та має захистити від недобросовісної конкуренції.