Ліва нога трималася на клапті шкіри: поранений офіцер із Шостки після реабілітації повернувся у стрій
Боєць за позивним “Ладан”, який йому присвоїли через схожість з його прізвищем, почав свою військову службу у 2014 році, долучившись до лав Національної гвардії України на посаду стрільця.
У 2017 році брав участь в АТО у м.Бахмут, на той момент він займав посаду командира взводу, його завданням був захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Ладан перебував на бойовому чергуванні у складі варти в місті Шостка, охороняючи важливий об’єкт.
За наказом чергового частини його підрозділ було передислоковано для виконання бойових завдань у районі населеного пункту Чернігів, а саме на блокпосту у н.п. Ягідне, де основним завданням було стримання збройної агресії противника з метою недопускання їх прориву на його напрямку – траси Київ-Чернігів.
«Найжорсткіші події відбулись ввечері 3 березня 2022 року, коли ворог розпочав масований наступ з боку н.п. Шестовиця. В наступі брала участь бронетехніка. Противник активно використовував безпілотники для коригування вогню й визначення координат нашого особового складу. Після виявлення наших позицій вони накрили нас щільним артилерійським та мінометним вогнем», – розповідає Ладан.
Через інтенсивність обстрілів особовий склад був змушений розосередитись вздовж дороги, ховаючись біля узбіччя, де було бодай якесь укриття. На той момент поруч із нацгвардійцями перебували і військовослужбовці ЗСУ, зокрема розвідка.
«Під час чергової хвилі обстрілу, коли ми намагались дати збройну відсіч противнику, я отримав осколкові поранення обох нижніх кінцівок від танкового фугасу ворога. Також було поранено одного з моїх підлеглих. Медик з суміжного підрозділу оперативно надав мені першу допомогу, використавши власний турнікет. У моїй аптечці був лише джгут Есмарха, тож допомога побратима виявилася дуже важливою. Під час обстрілів один із бійців мого взводу прикрив мене власним тілом, захищаючи від вторинних уламків. У цей момент, розуміючи, що мій телефон знищено вибухом, я продиктував йому номер дружини, аби він зміг повідомити їй, що я живий», – ділиться Ладан.
Після надання першої допомоги бійця евакуювали під щільним вогнем у цивільному автомобілі. Ладана доставили до н.п. Количівка, а звідти — до Чернігова, де одразу було проведено термінову операцію. Лікарі врятували його ліву ногу, яка була практично відірвана і трималась лише на клапті шкіри.
Через тиждень гвардійця транспортували до Києва, де пройшла друга операція, після чого він був переведений на подальше лікування на Захід України. Дуже вчасно Ладана підтримав товариш дитинства, який там мешкає. Завдяки його допомозі та сприянню Національної гвардії України й керівництва Надвірнянської ЦРЛ, йому було організовано високоякісне хірургічне втручання.
Під час цієї операції бійцю встановили титановий стрижень у кістку ноги.
«Після проходження лікування та реабілітації я повернувся у рідне місто та приступив до виконання службових обов’язків у своїй військовій частині, вже на посаді Начальник групи нагороджень відділення кадрової роботи», – розповідає “Ладан”.