“Люди залишилися без роботи”: як живе прикордонна Хотінська громада
Хотінська громада включає, крім селища Хотінь, ще 13 сіл. Майже 80 % населених пунктів розташовані в 5-кілометровій зоні від державного кордону. Народжуваність скоротилася в десять разів, через обстріли землі не засіюються — люди в громаді без роботи.
Хотінь знаходиться за дев’ять кілометрів від Російської Федерації.
“Сидимо часто в погребі. У мене донька – інвалід дитинства. Ми злякані дуже. Ми любителі тварин, не можемо їх зрадити. Котики та собачки. І сусідські собаки тих, що сусіди виїхали – і туди носимо варимо”, — говорить місцева мешканка Валентина.
Жінка виїжджати не планує. Лишається в Хотіні разом з дружиною і пенсіонер Микола Житняк.
“Страху додалося, стреси, нерви, все на нервах. Раніше наче не так сварились, а тут через дрібницю виникають проблеми одразу, — зізнається чоловік. — То курям не дав, то собачкам, котикам не дав. Донька в Німеччині з онуками, син тут продає в магазині. Живемо”.
85-річну місцеву мешканку Людмилу Кошеву діти кликали залишити небезпечну зону, але вмовити не вдалося.
“Як своя хата, я де хотіла – сіла, лягла, що схотіла – роблю. Оце отут будувала садочок, була завідувачкою садочка, обрядовим старостою, була “востребованная женщіна”, а вже 85. Допомагає мені соціальний працівник, вона до мене приходить, допомагає готувати мені їсти”, — розповідає пані Людмила.
Валерій Василенко щодня приїжджає на роботу у відділ житлово-комунального господарства з Кіндратівки. З початком повномасштабної війни роботи, каже, додалося: чоловік їздить фіксувати наслідки обстрілів російської армії в громаді.
“Так, Кіндратівка знаходиться в небезпечній зоні, але переїхати взагалі-то нікуди. У мене немає можливості переїхати. Працюємо, тому що люди там залишаються. Ми працюємо для людей, залишаємося з людьми. Звикаєш, звикаєш вже”, — додає пан Валерій.
Щодня машина селищної ради вивозить в середньому 5 родин, дехто залишає домівки на своєму транспорті, розповідає голова Хотінської громади. Серед причин у тому числі і відсутність роботи. У селах громади поступово зупиняється виробництво на підприємствах, які значною мірою наповнювали місцевий бюджет, говорить Микола Торяник.
“Поставлено питання про заборону ведення виробничої діяльності агрофірми “Лан”, але там ще лишилось тваринництво – майже 1000 голів дійного стада і молодняк. Це небезпечно для людей. Три дні підряд ми ховали людей, чотири людини зараз в лікарні: два в реанімації, два перевели з реанімації. Якщо зупиняється виробництво – там більше робити нічого, люди знову будуть виїжджати. Така ситуація і в Біловодах, Олексіївці”.
Голова громади не виключає, що весняні польові роботи цього року можуть бути призупинені.
Мешканець Писарівки Юрій Мисенко понад 20 років вирощує на землях громади кукурудзу, сою, пшеницю і соняшник: “Багато земель не засіюється, люди залишилися без роботи, без достатку. Працювати доводиться складно, практично щодня обстріли, доводиться під обстрілами навіть працювати, зупиняти техніку, ховатися в окопи, бліндажі, ярки. З реалізацією продукції складніше. Сюди не хочуть їхати машини завантажуватися, ціна на нас менша, ніж там, де ближче до портів, до кордону”.
Лишається в Хотіні практично весь колектив місцевої амбулаторії, — ділиться її директорка Людмила Дружкевич. Заклад обслуговує мешканців 14 населених пунктів. Наразі мають проблему зі сполученням з селами 5-кілометрової зони. Екстрена допомога приїжджає тільки до Хотіні і Писарівки.
На сьогодні на обліку в амбулаторії перебуває 351 дитина.
“У порівнянні з минулими роками це набагато менше. Народжуваність взагалі катастрофічна. За минулий рік народилися дві дитини. За 33 роки мого стажу такого не було ніколи. У середньому народжуваність 22-24 дитини”, — говорить Любов Хілобок, лікарка загальної практики сімейної медицини.
За словами голови громади, у 5-кілометровій зоні Хотінської громади зараз залишилося приблизно 30 відсотків людей.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ