Майбутній музей гетьманів Скоропадських поповнився новими експонатами
Днями у Шосткинській дитячій бібліотеці ім. Горького відбулося чергове засідання робочої групи, яка займається збереженням історичної та культурної спадщини родини Скоропадських, а також Гамаліївського Харлампіївського монастиря. Для майбутньої експозиції заповідника «Державотворці Сіверщини» мешканці громади подарували низку старовинних речей, серед яких уламок церковного дзвону, натільні хрестики та іконки, скриня з побутовими речами та багато іншого. Також вони презентували раритетне Євангеліє та фотоальбом, який проливає світло на життя останньої ігуменії Харлампіївського монастиря.
Варто зазначити, що заповідник «Державотворці Сіверщини» включатиме територію, присвячену історії Гамаліївського Харлампіївського монастиря, де розміщена усипальниця двох гілок родини Скоропадських. За словами голови Шосткинського відокремленого підрозділу українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олени Чанцевої-Коваленко, це єдине захоронення гетьманів, яке розташовується в Україні. «Ми працюємо навколо постатей Скоропадських, розгортаючи образ кожного члена родини. Опираємося на дослідницьку базу історії Гамаліївського монастиря», – підкреслила вона.
Найцінніше, що залишилося від гетьманів – це їх усипальниця.
Багато пам’яток, які проливають світло на історію роду Скоропадських зберігається саме в Гамаліївці, переважно в оселях місцевих мешканців. Це і ікони з Харлампіївського монастиря, і лампадки, і вишивки, і взуття монашок. Деякі з людей, розуміючи історичну значущість цих речей, готові передати їх до майбутньої експозиції заповідника «Державотворці Сіверщини». «Сьогодні для музею передали Євангеліє, натільні хрестики, частину дзвону, скриню з побутовими речами, взуття, величезну кількість вишивок, глиняний посуд та інше», – розповідає пані Ірина.
Мешканка Гамаліївки Валентина Задорожня, яка презентувала загалу старовинне Євангеліє, розповіла, що придбане воно було її прадідом наприкінці 19-го століття і слугувало своєрідним підручником для її бабусі. «За цим Євангелієм вона навчалася в церковно-парафіяльній школі. Книга пережила три пожежі, остання з яких сталася під час Другої Світової війни, у 1943 році. Попри всі лихоліття, Євангеліє вціліло, і тому ми його оберігаємо. Так само і воно є для нашої сім’ї оберегом», – говорить жінка.
Як тільки-но у заповіднику «Державотворці Сіверщини» будуть створені належні умови для зберігання такого роду старожитностей, євангеліє сім’ї Задорожних стане частиною його експозиції. «Наприклад, Євангелію кілька сотень років, і воно має зберігатися в певному приміщенні, при певній температурі. Таких умов у нас зараз немає. Тому, скоріш за все книга поки перебуватиме вдома у людей», – підкреслює Олена Чанцева-Коваленко.
А ось уродженка села Клишки Наталія Мельник, досліджуючи історію свого родоводу, випадково дізналася, що одна з її двоюрідних прабабусь була останньою ігуменією Гамаліївського монастиря. «Моя бабуся – Цигіма Софія Савеліївна, а ігуменія Цициліана в миру – Цигіма Олена Савеліївна. Її було вбито 1933 року у 75-річному віці», – розповідає жінка.
Ігуменія була дуже освіченою людиною, грала на скрипці, мала видатний голос.
Далі пошуки привели пані Наталію до однієї гамаліївської родини, у яких зберігався альбом, виготовлених руками в’язнів колонії, розташованої на території Харлампіївського монастиря. В ньому містяться відомості про історію святині, а також фотографії, серед яких і портрет ігуменії Цициліани, датований 1943 роком.
Цей альбом, який Наталії Мельник подарували його попередні власники, поки що зберігатиметься у неї вдома. Втім, як і Євангеліє, він планує незабаром поповнити експозицію музею Скоропадських. У свою чергу відома у Шостці краєзнавиця Олександра Плодиста передала уламок церковного дзвону з Харлампіївського монастиря, який має вагу майже 3 кг, а також натільні хрестики та іконки, знайдені біля храмів нашого краю. За словами дослідниці, ці речі вона отримала від своїх друзів.
Допомагають підготувати потужну базу для функціонування державного заповіднику справжні подвижники. Це і староста Гамаліївського старостинського округу Валентина Воронова, і корінні мешканці Гамаліївки, а також наукові працівники Шосткинського краєзнавчого музею та колектив дитячої бібліотеки.