Майже 30 мільйонів на запчастини: що збираються ремонтувати “Ліси України”, якщо все давно віддали на аутсорс?
Державне підприємство «Ліси України», яке дедалі частіше критикують за перетворення з виробничої структури на адміністратора підрядників, оголосило новий тендер майже на 30 мільйонів гривень — цього разу на запасні частини для вантажівок, фургонів та легкових авто.
Йдеться про закупівлю філії «Північний лісовий офіс» на 29,9 млн грн, оприлюднену в системі “Прозоро” 22 квітня. У переліку — 14 272 одиниці запчастин. Масштаб — такий, ніби мова про ремонт величезного автопарку.
І тут починаються цікаві запитання.
Бо паралельно в системі “Прозоро” можна знайти десятки тендерів на сотні мільйонів гривень, де вивезення деревини, лісозаготівельні та супутні роботи фактично передані на аутсорс приватним підрядникам. Тобто значну частину функцій, для яких традиційно й потрібна важка техніка, державне підприємство вже давно віддало стороннім фірмам.
Тоді що саме збираються ремонтувати майже на 30 мільйонів?
Власну техніку, яка нібито не задіяна у ключових роботах? Чи, можливо, держава фактично утримує й ремонтує парк, на якому потім працюють приватні підрядники, заробляючи на вивозі лісу сотні мільйонів?
Питання тим більш логічне, якщо зважити: фінансування закупівлі — коштом господарської діяльності підприємства, а тендер передбачає не дрібні закупівлі, а масштабне забезпечення запчастинами для великого технічного ресурсу.
Виходить парадоксальна конструкція: ліс возять приватники, на роботах — аутсорс, а запчастини держава закуповує сама і в промислових масштабах.
І це вже не лише питання про тендер на 29,9 млн грн, а про модель роботи держпідприємства загалом. Бо якщо державна техніка реально використовується — чому основні роботи йдуть через підряд? А якщо не використовується — навіщо тоді її ремонтувати на десятки мільйонів?
Ще один штрих до цієї картини — керівник саме цього «Північного лісового офісу», за декларацією за 2025 рік, отримував понад 10,3 млн грн зарплати, або близько 860 тисяч гривень на місяць. І на цьому тлі тендери на десятки мільйонів, аутсорс на сотні мільйонів і питання щодо ефективності використання державної техніки виглядають ще цікавіше.
Бо в сухому залишку постає вже не лише питання про запчастини, а про те, чи не перетворюється державне майно на ресурс, який утримується коштом держави, а працює — на користь приватних схем.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ