“Мама” для бійців: волонтерка Ольга Чегренець допомагає захисникам і бореться з “нульовими” зборами
Наші захисники на передовій щодня борються за кожен клаптик української землі, ризикуючи життям і здоров’ям. Аби полегшити їхню службу та забезпечити бодай мінімальні побутові умови, в тилу невтомно працюють волонтери. Одна з таких незламних помічниць – Ольга Чегренець із селища Вороніж, що на Шосткинщині. Вона вже тривалий час опікується бійцями 17-ї танкової бригади та хлопцям з СБС.
“Мама” для двох підрозділів: нагальні потреби військових
Ольга з особливою теплотою розповідає про своїх підопічних: “Це круті хлопці, круті командири. Вони перші прийдуть на позиції, останні підуть”, – говорить волонтерка.
Наразі найбільша потреба у підрозділів – це морозильна камера та бойлер. Здавалося б, прості речі, але на передовій вони мають величезне значення. “Морозильну камеру – продукти отримують, жарко, воно псується. Це проблема, адже продуктів вони небагато отримують. А хочеться, щоб хлопці ж теж нормальну їжу поїли. Бойлер теж надзвичано необхідна річ”, – пояснює пані Ольга. Вона прагне, щоб бійці, які щодня дивляться смерті в очі, мали змогу харчуватися якісною їжею та просто почуватись в умовах, наближених до людських.
Безкінечні збори та виклики сьогодення
Робота волонтера – це безкінечний цикл зборів. “Не встигаю додому приїхати, дзвонять – резину привези якусь, а тиждень-два вона вже знов полетіла. Тоді знову оголошую збір”, – ділиться Ольга Чегренець. Вона намагається особисто доставляти допомогу хлопцям, адже це дозволяє не тільки переконатися, що все доїхало, а й побачити своїх “дітей” – саме так вона називає хлопців з підрозділів, якими опікується.
Треба зазначити, що захищає Україну й донька пані Ольги – Надія.
Потреби військових постійно змінюються. Якщо минулого разу Ольга возила два комплекти гуми та комп’ютерну техніку, то зараз, окрім морозильної камери та бойлера, збирала кошти на затіняючу сітку – її бійці вже отримали.
Однак, зі зборами зараз вкрай важко. “Збори практично нульові. Я збираю на ці потреби розіграшами. Щось печу, щось люди дадуть…”, – зізнається Ольга.
Вона розповідає, що нещодавно один збір вдалося закрити завдяки значному донату від жінки з Київської області. Але такі випадки, на жаль, стають дедалі рідшими.
Якщо раніше на збір коштів йшов тиждень, то тепер це може тривати місяць, а то й два.
“Ходиш з протягнутою рукою”: емоційне вигорання волонтерів
Ольга відверто ділиться тим, як складно просити про допомогу. Бійці ж говорять, що багато волонтерів полишають цю справу, адже не витримують психлогічного навантаження це підтверджують і самі бійці. “Волонтери вже не витримують клянчити гроші. В буквальному сенсі з протягнутою рукою. Ходиш і по 20-му колу просиш усіх знайомих, що візьміть той номерочок, допоможіть, і хай вже мене всі знайомі вибачають, що я прошу, ну, я не для себе, а для хлопців”, – наголошує Ольга.
Незважаючи на труднощі та емоційне виснаження, волонтерка не може зупинитися, адже знає, що її допомоги чекають. “Вони потребують допомоги, і їм не поясниш, що збори стоять, а якось треба допомагати”, – переконана вона.
Тепло зустрічей на фронті
Кожна поїздка до бійців для пані Ольги – це зустріч із другою родиною. “Пообнімаюся з ними. Деякі, навіть, молодші від моїх дітей. Сяду із ними поїсти, поспілкуюся – вони раді”, – розповідає вона.
Водночас, Ольга бачить втомлені очі своїх “дітей”. “Погляд в одну точку і колір обличчя, знаєте, я не знаю який. І не білий, не жовтий. Такі вони втомлені, їм перезавантаження треба”, – зазначає волонтерка. Її приїзди, увага та турбота дарують їм посмішки і впевненість, що про них піклуються, про них думають і вони не самі.
“Треба допомагати, без нашої допомоги їм важко”
Ольга Чегренець звертається до всіх мешканців Шостки з проханням не залишатися байдужими. “Да, напевно, вже кожен шосткинець мене знає. Я не прошу, а волаю: допомагайте, не відмовляйте. Поки хлопці тримають там, і ми тримаємось, ми спимо в цій теплій хаті. Хай там і літає, але більш-менш ми в раю живемо. Завдячуємо цим хлопцям, що вони там у тих окопах. Без нашої допомоги їм важко. Вони здадуться, прийдуть вже сюди до нас”, – попереджає волонтерка”, – закликає вона.
Кожен внесок, навіть найменший, має значення! Реквізити для допомоги нашим захисникам: Номер картки: 4149 4992 6072 7134
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ