“Мала не любила носити хрестик, а в той день сказала – надінь”: Мама з маленькою донькою розповіла, як пережили ракетну атаку

Відео з мамою, яка притуляє до себе маленьку доньку після авіаудару в Сумах, розлетілося чи не на весь світ.

Журналісти Кордон.Медіа знайшли їх. Це Тетяна та Ліза. Вони були пасажирами того автобусу, який опинився майже в епіцентрі вибуху.

Тетяна розповіла, що того дня збиралися до бабусі в гості.

“Коли одягалися, то донька каже, надінь мені хрестик. Вона не любить його носити, а в той день каже – «надінь». Я здивувалася ще так”, – каже Тетяна.

Пішли на зупинку і сіли в той самий автобус.

Тепер уже згадує, що коли зайшли в транспорт, то їм поступився місцем хлопчик. Це був Кирило,  той самий школяр, який пізніше допоможе відкрити двері та порятувати людей.

“Автобус був набитий битком. Ми сиділи на сидіннях біля середніх дверей. Хтось казав, що чув свист. Я почула вже сам вибух”, – згадує Тетяна.

Мама обгорнула всім своїм тілом маленьку донечку. Далі розказує, сипалося скло, якісь уламки і пил… було багато пилу.

“Люди після вибуху почали виходити. Я хотіла встати, але чогось не вийшло. І я далі сиділа в тому ж положенні, бо думаю, може ще які осколки летітимуть.

Подивилася на малу – вона відкрила очі, побачила, що я в крові і заплакала. Почала її заспокоювати”, – згадує Тетяна.

Тетяна дуже боялася детонації, тому думала лише про те, як би швидше вибратися з автобуса. А тим часом інші пасажири вже почали вистрибувати з вікон та товпитися на вихід до дверей.

“Мені якась жінка подала руку, я вийшла. Вся увага була прикута до доньки, але краєм ока я побачила, як лежали довкола люди”, –говорить Тетяна.

Коли вибралися, то стали біля будинку, чекати. До них почади підходити люди та питали, чим допомогти. Тетяна чекала чоловіка, той довго їхав, бо вулиця була заблокована.

“До нас підійшла журналістка і попросила сфотографувати. Коли я побачила, що це відео так розійшлося… коментарів багато писали. Мені так і незручно, адже ми наче якісь головні герої”, – ділиться Тетяна.

Поранення що в малої, що в її мами незначні. Це порізи від скла в основному. Але якщо раніше жінка була максимально зосереджена, то тепер, каже, емоції зашкалюють:

“Я виню себе, що ми поїхали в тривогу. Що сіли саме на цей автобус… Мала відходить потроху від пережитого, а я навпаки. Коли їдемо в машині, то в мене таке відчуття, що зараз все повториться”.

Того дня, 13 квітня, у Сумах удари ворожих ракет забрали життя 35 людей. Ще майже 130 – постраждали.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ