З 1 квітня у Сумській обласній дитячій лікарні педагоги більше не будуть займатися з хворими дітьми. Через брак фінансування від них відмовляються. Які особливості роботи педагогів у лікарні та в чому нині полягають їхні обов’язки?

Одинадцятирічна Ліля Третьякова – з Конотопа, що за 127 кілометрів від Сум. У Сумській обласній лікарні дівчинка перебуває три тижні. Поруч із нею – молодша на два роки Катя Давиденко з Глухова. Перебуває у лікарні без батьків. У кожному відділенні стаціонару є кімнати, де із дітьми займаються педагоги. “По-перше, чим ми можемо відволікти від сучасних гаджетів, – це спілкування, і така ручна моторика. Дуже багато діток з районів і області, які не те що не мають можливості у гуртках брати участь, вони не мають можливості навіть вдома цим займатися”, – говорить мама однієї з пацієнток лікарні Ольга Райко.

“Я спокійна, що він (ред. – син) грає, в нього посмішка на обличчі, він легше переносить перебування у лікарні, тому ми б були засмучені, якби не було цієї кімнати. Він прокидається: ну що, відкрита ця кімната, і разом біжать туди перевіряти”, – розповідає мама одного пацієнтів лікарні Тетяна Сірих.

Із 1 квітня занять із дітьми у цій лікарні не проводитимуть. Педагогів скорочують. Алла Бикова, яка зраз тут займається з вихованцями декоративним мистецтвом, розповідає – це буде вдруге в її практиці викладача: “Я тут вела навчання з математики по всіх відділеннях, а потім закрили цю школу при лікарні півтора роки тому. Я з 1998 року працюю, тобто маю стаж спілкування з дітьми хворими, наприклад, відділення гематології, ортопедії, коли діти по місяцю лежать, а в гематології рік цілий лежать. То це була дуже велика допомога для дитини, коли вона обмежена, і чекає, коли прийде вчитель – зв’язок із навколишнім світом. І допомога в тому, що вони навіть переходили з одного класу в інший на базі наших оцінок і наших довідок”.

Причину скорочення педагогів пояснює директор лікарні Ігор Змисля: “Із серпня місяця 2019 року ми оцінювали не тільки вихователів, а взагалі немедичних працівників, які залучені до закладу. Ми – лікувальний заклад, який надає допомогу дітям. У наших умовах та при діючому законодавстві, у нас зараз середня заробітна плата вихователя вища, ніж середня заробітна плата завідувача відділення. І комісія прийняла одностайне рішення, що ми в реформу не можемо увійти з додатково таким кадровим складом”.

Чи будуть використовуватись ігрові кімнати за призначенням, чи їх перепрофілюють, Ігор Змисля говорити не готовий.

Олена Ковальова, що поки працює тут вихователькою, пропонує ідею, яка дозволить не залишити дітей без уваги: “У мене було бажання звернутися до всіх волонтерських організацій, громадських об’єднань, можливо, до закладів освіти, до якихось студентів, до шкіл. Я знаю, що багато волонтерів приходить в онкогематологічне відділення. Якщо б вони мали таку змогу, приходити не тільки до важкохворих діток, але до всіх, що тут є”.

За словами директора лікарні, після 1 квітня залишається альтернатива – одна сімейна кімната, яку відкрили торік коштом благодійного фонду Рональда Макдональда. Батькам (або опікунам) можна тут випити кави, попрати білизну, є також 4 кімнати, де дорослі можуть зупинитися на час лікування дитини. Усе безкоштовно. Є тільки одне “але”: перебувати в такій кімнаті діти можуть тільки з батьками чи опікунами. Тож, вхід для таких дітей, як дев’ятирічна Катя Давиденко, яка лікується в Сумах, за 140 кілометрів від дому, не передбачений, пише suspilne.media.

Що відомо:

З 1 квітня має запрацювати програма медичних гарантій. На її фінансування у бюджет закладено 72 млрд грн. Медзаклади другої ланки – лікарні мають уклали угоди з Національною службою здоров’я. Вони будуть отримувати фінансування за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Тобто, держава більше не виділятиме грошей згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я. Медзаклади мають перетворитися на автономні суб’єкти господарської діяльності, що отримуватимуть оплату за результатами своєї діяльності – за фактично надану пацієнтам медичну допомогу. Ті заклади, що не будуть відповідати стандартам Нацслужби здоров’я, пропонується фінансувати за кошти місцевих громад.