Як у Сумах проводять генетичні дослідження?
30 років з початку кар’єри
Діяльність науковиці з Сум Вікторії Гарбузової спрямована на молекулярно-генетичні дослідження. Вона вивчає роль генетичних факторів у розвитку різних захворювань.
“Ці захворювання ще називаються мультифакторні тому, що їхні виникнення і реалізація залежить, з одного боку від генетичного чинника, з іншого боку — від фактора зовнішнього середовища. До таких захворювань належать інфаркти, інсульти, цукровий діабет, онкологічні захворювання. І от ми досліджуючи наших українських пацієнтів робимо висновки про те, який конкретний генетичний чинник, який конкретний генетичний поліморфізм, певна комбінація генів, можуть призвести до таких страшних, складних захворювань”, – пояснює Вікторія Гарбузова.
Восени 2023-го виповнилося 30 років з початку карʼєри науковиці. Розповідає, спочатку не планувала поєднувати своє життя з дослідженнями. Студенткою здобувала фах вчительки біології в Сумському педуніверситеті. Проте написання дипломної роботи змінило подальший напрям діяльності.
“Вперше тоді я побачила, що таке наукове відкриття тому, що ми на оргсинтезі самі, в рамках цієї роботи мали синтезувати певну речовину, потім її описати: властивості, хімічний склад тощо. І от той настрій, те таке натхнення, яке ти відчуваєш, коли щось вперше зробив сам, хоч це дуже-дуже маленьке дослідження — мені дуже сподобалось”, – говорить науковиця.
“А куди спрямувати свої наукові зусилля далі?”
Після закінчення університету ухвалила остаточне рішення — поєднати свою діяльність з науковими дослідженнями. Вікторія Гарбузова почала працювати у Медичному інституті Сумського державного університету.
“Це були дослідження ролі пероксидного окиснення ліпідів у розвитку захворювань, роль антиоксидантів, які зараз є дуже модними. Люди намагаються вживати їх і в цьому є певний сенс, бо вони захищають наші мембрани, наші клітини. І це був такий перший етап розвитку моєї наукової роботи. Коли я захистила кандидатську дисертацію на основі цих досліджень, постало питання: “А куди спрямувати свої наукові зусилля далі?”, – згадує біологиня про одні з перших досліджень.
Окрім основної роботи у Сумах, Вікторія Гарбузова розпочала наукове дослідження у Києві.
“Я жила, викладала, працювала тут у Сумах. А в п’ятницю сідала у потяг і їхала в Київ. Три дні працювала в лабораторії Інституту фізіології імені Богомольця. Там я почала ці дослідження, так тривало два роки, можливо навіть трішки більше. Це було дуже цікаво, безумовно, але дуже-дуже складно тому, що фактично не було вихідних. Не було відпусток, не було вільного часу”, – каже науковиця.
Саме у Києві науковиця почала працювати за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції, що має свої особливості.
“Там такі маленькі пробірочки, маленькі піпеточки, речовини додаються маленькими крапельками в ці маленькі пробірочки. І безумовно мені сама методика дуже сподобалась. Сподобалась настільки, що я наважилась починати наукове дослідження в іншому місті”, – згадує Вікторія Гарбузова.
Науковиця говорить, що мала можливість переїхати до іншого міста та займатися наукою там. Чому лишилась у Сумах відповідає:
“Я патріот свого міста, я дуже люблю Суми. І кожного разу, коли постає таке питання, ще навіть нікуди не поїхавши відчуваю, що прям втрачаю сили і мабуть, не зможу працювати десь в іншому місті. Тому кожного разу кажу “ні”. Суми — це місце моєї сили”.
Згодом виникла ідея створити подібну лабораторію у СумДУ.
“У 2009 році вийшов наказ ректора про організацію наукової лабораторії молекулярно-генетичних досліджень у нас в СумДУ. Це припинило мої поїздки в Київ, але це не зменшило кількість роботи тому, що з нуля організувати роботу лабораторії це також дуже складно”, – говорить професорка.
На ремонт та закупівлю обладнання знадобилось близько року. Так у лабораторії почали працювати студенти, аспіранти, викладачі. Перші дослідження були зроблені у 2012 році.
Науковиця пояснює: “Ми вивчаємо зв’язок між тим, яка заміна відбулася в гені, в певній його ділянці. І цей зв’язок з функціонуванням тих чи інших білків, ферментів, наприклад. І як це пов’язане з тими чи іншими захворюваннями. Це все закладено в наших генах, але чомусь в одного блакитні очі, в іншого карі, колір волосся, зріст, більше і менше тощо. Вся ця різниця обумовлена генетичним поліморфізмом, тобто певним різномаїттям наших генів. В певних фрагментах ДНК, оці нуклеотиди, цеглинки, з яких ДНК побудована, можуть змінюватись. Ці заміни можуть бути фатальними. Тобто, якщо відбулась така заміна, людина може померти навіть ще в утробі. Тобто, вона не сумісна з життям”.
Робота над монографією понад 10 років
Найзнаковішим досягненням, вважає науковиця, стало її дослідження на тему факторів у розвитку інфаркту та інсульту. Так була створена монографія, робота над якою тривала понад 10 років.
“Ця монографія якраз про роль матриксного Gla-протеїну. Я ввела в науку термін — система MGP. Це сам білок і фактори, які сприяють його активацію та регулюють його біосинтез тощо. Почала працювати над монографією з 2008 року, коли стала їздити в Київ і виконувати дослідження. Монографія вийшла у 2020-му”, – говорить Вікторія Гарбузова.
“Я вважаю, що апробація моєї докторської дисертації за результатами молекулярно-генетичних досліджень — це взагалі був тріумф мого наукового життя. Дуже було багато зроблено і отримано і сучасних даних. Тому результатами цієї роботи, докторської, монографії, дійсно пишаюся”.
Під час роботи у Сумах та дослідженнями у Києві, науковиця виховувала доньку. Говорить, завдяки бажанню досліджувати та підтримці рідних, все вдалося.
“Мені дуже допомагала сім’я, мої мама, тато. Я дуже вдячна своїй доньці. Не дивлячись на те, що вона була дуже маленькою, але з порозумінням ставилась до цього. Чекала, поки мама приїжджала і ті дні, коли я була тут в Сумах, ми завжди проводили з нею разом. Проте це дуже виснажливо, коли ти не маєш однієї хвилини для себе, для відпочинку. І вже зараз я не знаю чи впоралась з таким навантаженням”, – розповідає біологиня.
На запитання чи ставляться до жінок у науці інакше, професорка відповідає:
“Тут кожен сам за себе, жінка ти чи чоловік. Ти маєш працювати, виконувати свої дослідження. Так як у звичайному житті хтось тобі допоможе піднести сумку, або відкрити перед тобою двері, то в науковій роботі немає ніякої різниці чоловік чи жінка. Є в тебе мета, працюй, будь ласка”.
“Перший фактор — це дійсно висока мотивація до того, чим ти займаєшся. Але якщо порівняти жінок і чоловіків в науці, то в принципі для чоловіка цього фактору і достатньо тому, що коли він займається наукою, то може повністю віддатись цьому процесу. Він буде спокійний за те, що тил йому забезпечить сім’я, жінка. Коли жінка займається наукою, безумовно додається цей фактор: і дитина маленька, і обов’язки мами, доньки”, – пояснює Вікторія Гарбузова.
Мода на певний вид досліджень
На медико-біологічні дослідження, якими займається науковиця, потрібно більше часу, ніж в інших галузях.
“Потрібна база. Лабораторія ціла потрібна була для того, щоб зробити такі дослідження. Часто необхідні лабораторні тварини, щоб це зробити, потрібні певні методики, реактиви. Медико-біологічне дослідження це достатньо дороговартісне дослідження. Наприклад, економіст може взяти ручку, може взяти зошит і свій інтелект напружувати, придумувати теорії, потім шукати їхнє підтвердження. А в молекулярно-біологічних дослідженнях потрібна достатньо дороговартісна база для того, щоб їх виконати”, – пояснює професорка.
У науці є своєрідна мода на певний вид досліджень, говорить біологиня. Зокрема і на нанотехнології.
“Колеги з нашого Медичного інституту активно залучаються до цієї роботи. І я маю надію, що третій етап мого наукового життя можливо, припаде на ці дослідження. Ми нашою лабораторією співпрацюємо з Центром колективного користування в нашому Інституті, який займається саме наноматеріалами”, – каже пані Вікторія.
Складно уявити інше життя
Також науковиця вивчає нейробіологію. За її словами, знання про мозок необхідні всім.
“Можливо, не кожному цікаво, як працюють гени, не кожному цікава глибина того захворювання, яким він хворіє. Йому цікавіше, мабуть, як вилікуватись і як бути здоровим. Якраз нейробіологія дає можливість кожній людині, не тільки науковцю, використовувати знання про роботу свого мозку в повсякденному житті. Тому я вважаю себе популяризатором цих знань про мозок. Я завжди використовую будь-яку нагоду, де можна про це говорити. Ми зі студентами організовуємо зустрічі, нещодавно говорили про те, як правильно навчатись. Також створюю курси про стресостійкість, резистентність”, – говорить Вікторія Гарбузова.
“Так як спортсмен, який тренується, досягає високих результатів, він живе цим спортом. Так і науковець також живе наукою. Я вважаю, що кожен науковець має не прив’язуватись до якогось метода, не зупинятись на якійсь технології наукові, а має постійно розвиватися. Тому що тільки тоді, коли ти в тренді, тільки тоді, коли ти володієш спектром сучасних наукових досліджень, ти можеш робити якісь важливі висновки своєї роботи, приходити до важливих тез та робити відкриття”, – підсумовує Вікторія Гарбузова.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ