На Буринщині попрощалися із захисником Сергієм Тюриним

Сьогодні всі ми і глибокій скорботі схиляємо свої голови за захисником нашої української держави, кожної української родини і всіх нас та навіки прощаємося з ним.

Смерть, передчасна смерть Тюріна Сергій Івановича – величезна трагедія для всіх присутніх на його похованні і тих, хто його знав.

Насамперед,  це величезне горе, непоправна втрата для батьків Сергія – Тетяни Іванівни та Івана Івановича, його дружини – Тамари та дітей – Ігора та Яни, всієї родини.

Тож прошу прийняти мої, наші слова глибокого співчуття з приводу загибелі вашого сина, чоловіка, батька, дідуся, який віддав усе, захищаючи від російського окупанта нашу українську землю.

Тюрін Сергій Іванович народився 17 листопада 1974 року і селі Жуківка. Тут він навчався у школі, одружився, разом із дружиною Тамарою народили та виховали сина та доньку.

Постійним місцем роботи в нього було місцеве сільськогосподарське підприємство. Останні роки – це ТОВ «Райз Північ».

Сергій Іванович – учасник АТО на сході України. Під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну не злякався, не сховався, не втік і у вересні 2024 року став на захист України.

Доброзичливий, товариський, завжди готовий прийти на допомогу, роботящий і саможертовний – це саме ті людські якості, які були притаманні Сергію Івановичу за життя. Саме таким він і залишиться в серцях живих, тих, хто його знав.

Висловлюю слова вдячності батькам Тетяні Іванівні та Івана Івановича за те, що народили та зростили свого сина справжнім Захисником нашої української держави. Без сумніву він належить до категорії людей, яких називають Героями, адже він загинув заради свободи інших.

Григорій КОЗАКОВ за дорученням родини Тюріних висловив вдячність всім учасникам похованням за те, що розділили з ними велике і непоправне горе…

Настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії отець ДИМИТРІЙ під часу чину відспівування наголосив, що тут, у тилу, ми маємо об’єднуватися, цінувати кожну хвилину життя, допомагати один одному у хвилину радості і хвилину смутку.

Сергія Тюріна з військовими почестями поховали на сільському кладовищі,  куди проводжали його односельці, небайдужі, котрі прийшли схилитися пам’яті воїна.

Проводжали свого побратима Захисники України, котрі дивилися з муралу, що з’явився на стіні Жуківської школи…

Головний сержант, командир міномета, молодший сержант Сергій Іванович Тюрін загинув 6 червня 2025 року  у районі населеного пункту Муравка Покровського району Донецької області. Військова служба Сергія Тюріна розпочалася 19 вересня 2024 року.

Наші Герої у вічному строю на захисті України!