На передовій у бою з ворогом на Запоріжжі загинули двоє захисників із Шосткинщини
Завтра, 28 вересня, Шосткинщина прощатиметься із захисниками Батьківщини Романом Фаєм та Сергієм Буриком.
За даними Шосткинської міської ради, панахида розпочнеться о 10:00 біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Соборна 1-А, Садовий мікрорайон). Початок траурної церемонії – об 11:00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13). Поховання відбудеться на Алеї Слави (Садовий мікрорайон).
Фай Роман Миколайович народився 19 вересня 1981 року в селі Собич Шосткинського району. Навчався в Собицькій середній школі, після закінчення якої юнак вступив до Чернігівського педагогічного інституту на факультет фізичної культури. Рідні та друзі згадують Романа як щиру та відповідальну людину, яка вміла цінувати справжні стосунки. Він завжди з повагою ставився до рідних, ніколи не грубив і завжди охоче допомагав. Роман Фай мав вірних друзів і сам завжди був готовий підтримати словом і доброю справою дорогих людей.
З 2019 по 2022 рік Роман працював в компанії Пінаро-Енерджі, у сфері теплозабезпечення міст Київ, Полтава. На захист Батьківщини чоловік став 23 березня 2023 року. Після проходження тримісячної військової підготовки в Україні його (як одного з кращих) направили на навчання в Англію. Після повернення Роман Фай був призначений командиром взводу. За півроку служби в ЗСУ він часто говорив про те, що не жалкує ні про що… На фронті, у складі десантно-штормових військ Роман Миколайович зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Військові обов’язки виконував на «відмінно», тому був прикладом для багатьох. Користувався беззаперечним авторитетом серед бойових побратимів, мав високий рівень мотивації до військової служби.
20 вересня старший стрілець аеромобільного батальйону Роман Миколайович Фай героїчно загинув на передовій – в бою, під час штурму одного з населених пунктів Запорізької області.
У невимовній скорботі мати і батько, близькі друзі…
Бурик Сергій Миколайович народився 27 липня в Шостці, навчався в загальноосвітній школі № 1. Вчителі та однокласники пам’ятають Сергія як розумного та наполегливого учня, відмінника, доброго друга. З дитинства він захоплювався футболом та шахами, любив малювати. Після здобуття середньої освіти юнак вступив до Сумського державного університету за напрямком «Економіка та підприємництво», у 2007 році йому було присвоєно кваліфікацію економіста. По характеру був відкритим, чуйним, добрим, умів дружити. У 2007 році Сергій одружився, через кілька років народилася донечка – найголовніша людина в житті. Після закінчення інституту чоловік працював у військовій частині за контрактом. З початком повномасштабної російської військової агресії вирушив на фронт з перших днів війни і говорив, що це обов’язок кожного – захищати країну. Служба проходила в найкритичніших точках бойових дій: Соледар, Бахмут, Запорізька область. У складі штурмового підрозділу «Спартан» брав участь у запеклих контактних боях, виконуючи обов’язки командира відділення взводу оперативного призначення. При найменшій нагоді Сергій намагався поспілкуватися з батьками та донечкою, але така можливість випадала досить рідко. З родиною чоловік востаннє побачився за сумних обставин – приїжджав до Шостки на поховання свого бойового побратима і земляка Єгора Чижова. У батьків було 10 хвилин, щоб побачити та обійняти свого Сергія, єдиного сина…
21 вересня штаб-сержант Бурик Сергій Миколайович прийняв свій останній бій на території Запорізької області. Чоловік загинув під час танкового обстрілу, отримавши несумісні з життям поранення… Без батька залишилася десятирічна дівчинка. Без єдиного сина – батьки. Без вірного бойового побратима і командира – наші захисники.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ