На прикордонній Сумщині кличуть дітей на майданчики… у заміновані ліси

Поки волонтери збирають по гривні на дроні та РЕБи, а переселенці шукають, де прихилити голову, у кабінетах ДП «Ліси України» живуть у своїй, паралельній реальності. Там вирішили, що саме зараз жителям прикордонної Сумщини та Чернігівщини життєво бракує… гойдалок та мангалів посеред лісу.

Як радісно відзвітували у Північному лісовому офісі, за рік в області “вбахали” кошти у чотири нові рекреаційні пункти: у Шостці, Конотопі, Лебедині та у Сумах (на Баранівці, куди вже разів 10 були прильоти).

Гойдалка для ведмедів чи відмивання грошей?

Логіка цього «будівництва століття» викликає, м’яко кажучи, подив. Дитячий майданчик у лісі — це взагалі для кого? Нормальні батьки ведуть дітей у парк біля дому, а не тягнуть малечу в хащі за кілометри від цивілізації, щоб покатати на гірці. У ліс люди йдуть за тишею та природою, а не за пластиковим “комфортом”, який там потрібен хіба що білкам.

Але головне питання навіть не в естетиці, а в елементарному інстинкті самозбереження, який у чиновників, схоже, атрофувався разом із совістю.

Пікнік на мінному полі

Суми та Чернігів — це прикордоння, яке щодня палає. Ліси тут — це не місце для променаду, а зона підвищеної небезпеки. Ворожі ДРГ, дистанційне мінування з дронів, розтяжки та снаряди, що не розірвалися, — ось реальні «гриби», які зараз можна знайти під ялинкою.

Запрошувати людей, а тим паче дітей, відпочивати в лісі під час війни, коли туди навіть грибникам ходити заборонено, — це що: злочинна недбалість чи просто цинічне “освоєння” бюджету?

Замість того, щоб спрямувати ресурси на оборону, бомбосховища чи допомогу тим, хто втратив дім, нам пропонують смажити шашлики під виття сирен. Схоже, хтось дуже поспішав «закопати» гроші в землю, поки ще є така можливість, прикриваючись турботою про дозвілля громадян.

Але чи багато знайдеться охочих вести своїх дітей на гойдалки під прицілом ворожих безпілотників — питання риторичне.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ