У селі Береза Шосткинського району місцеві жителі облаштували і доглядають етносадибу – місцевий музей, куди запрошують відвідувачів, а також організували жіночий клуб та гурток для дітей. Що мотивувало людей створити етносадибу та що в ній можна побачити, розповіла і показала місцева жителька Віра Дем’яненко.

У селі Береза у 2021 році мешканці об’єдналися, аби створити музей, який нині розповідає про життя та побут місцевих жителів у минулі часи, говорить мешканка села Віра Дем’яненко. Він, додає жінка, розташований понад дорогою Глухів – Шостка, а тому постійно привертає увагу відвідувачів.

На Шосткинщині місцеві облаштували етносадибу

“Тут був будинок занедбаний зовсім, завалилось дерево на дах заплило все диким виноградом і сюди навіть почались носити сміття. Неподалік школа всі дітки йшли все бачили, таке страховище, а тому захотіли зробити з нього щось. Почали вивозити сміття, завалили підвал, щось там все це вирівняли, побілили, повичищали і ось вийшли в нас така хатинка”, — говорить господарка.

У серпні минулого року місцеві вирішили наповнити етносадибу, розповідає Віра Дем’яненко. Для цього почали зносити до неї сімейні реліквії.

“Почалося з того що декілька людей таких, як я пенсіонерів, мали вдома посах, який батьки їм готували, складували роками цей посох, але він не згодився, адже уже прийшло сучасне життя, прийшли меблі сучасні, ніяких там узорів не треба, ні фіранок на вікна, вже ж сучасні штори. Принесли рушників нам ви бачите скільки, вишивки на подушки стали зносить, хто качалку, хто ступу, хто маслобійки. І чого тільки в нас тепер нема. Ну може чого ще й нема, бо ще ж тільки рік як ми почали”.

За словами жінки, при етносадибі діє жіночий клуб, який відвідує понад десять мешканок Берези.

“Спочатку гурток був, а тепер уже в нас клуб, добавилось членів клубу і вирішили, що нам трохи не солідно буде гуртком називатись, а ми вже клуб жіночий «Надвечір’я». Ми стали займатись не тільки вишивкою, а і підключалися до свят, для яких треба виготовляли сувеніри, для музею виготовляли різні речі. В основному звичайно займалися вишивкою, бо я сама вишивальниця і мені так схотілось, щоб не тільки навчити цих людей того, що я вмію, а ще трохи повчитися самій”.

Також тут проводяться заняття для дітей. Гурток, каже пані Віра, відвідують в основному дівчата.

“По суботах, бо немає діток занять у суботу і вони прибігають сюди. Дуже хочуть, мало пропускають, дуже хочуть вишивати і не тільки вишивати. Ми ще тут маємо у схованці стару швейну машинку я її відремонтувала, шиємо. Я вчу вставляти нитку, ремонтувати, налаштовувати машинку – їм цікаво”.