На Шосткинщині відновлюють дзвінницю старої зруйнованої церкви. Оголошено збір коштів (фото)
Наприкінці березня поточного року на території Богданівського старостинського округу Шосткинської громади розпочали реконструкцію куполу церкви Різдва пресвятої Богородиці, пише shostka.info.
Зараз купол вже зведено, проведено деякі реставраційні роботи. Тепер треба придбати дзвони. Мешканці громади на чолі зі старостою Ольгою Захарченко звертаються до всіх небайдужих з проханням допомогти придбати дзвони:
– Дорогі земляки! Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці прикрашає наше село, але, на жаль, мовчить. Громада села має велике бажання встановити дзвони. Звертаємося до всіх, хто хоче взяти участь фінансово та долучитися до збору коштів. Дзвони виготовляють на заводі «Промлит» Волинської області. Ціна 1 кг дзвону – 620 грн. Відродимо духовність у нашій громаді. Хто, як не ми? – повідомляють у Фейсбук-групах Богданівського старостинського округу та Ми Богданівці.
Благодійний внесок на дзвони можна переказати на картку 5169 3305 1914 4452 Приватбанку.
Старостинський округ також запрошує меценатів для допомоги у відновленні і самої церкви.
Довідково.
Покинута дзвіниця – єдине, що залишилося від церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Богданівка. Споруда має нетиповий зовнішній вигляд і вражає своєю монументальністю. Згідно з давньою легендою, церкву та дзвіницю побудували на святому місці, де ще в далекі часи місцевим жителям був явлений образ Матері Божої.
Перша дерев’яна церква в Богданівці з’явилася ще в XVII столітті. Через 200 років на тому ж місці розпочали спорудження кам’яного храму. Для збору пожертв на будівництво у кузні викували велику кружку. Кожен житель села вносив свою лепту у зведення нової святині і кожен допомагав, чим міг. Одні жертвували кошти і матеріали, інші працювали на будівництві, приходили після основної роботи і вкладали свою працю. Щоб цемент був міцним у нього домішували курячі яйця, люди їх зносили з усього села.
Так, у 1904 році в Богданівці з’явилася церква Різдва Богородиці і дзвіниця. Однак, пропрацював храм не довго. З приходом радянської влади його закрили, приміщення деякий час використовували як склад для зерна, а пізніше – кінозалу. У 1960-х роках церкву і зовсім вирішили повністю зруйнувати, підірвавши будівлю за допомогою саперів військової частини. Таким чином, від святині не залишилося і сліду. Не збереглося навіть будь-яких архівних документів або офіційних фотографій, а єдиною згадкою про церкву служить тільки стара, вже майже зруйнована дзвіниця.
Так виглядала дзвінниця до початку робіт з реконструкції. Зараз зверху вже виблискує новенький купол