На Сумщині багатодітній родині придбали будинок із величезним боргом (фото)
Минулого тижня був опублікований матеріал, з якого сумчани дізналися про історію багатодітної сім’ї, яка всиновила дітей. Нагадаємо, що за рахунок державної субвенції в с. Косовщіна їм придбали будинок, який потім виявився аварійним.
Після публікації зверталися люди, які мешкають у різних регіонах Сумської області. Вони повідомляли, що бачили оголошення про продаж цього будинку (вони впізнали його по фото). І вартість під оголошенням була значно нижчою, ніж та, за яку цій багатодітній сім’ї його придбали. Але цим питанням зараз нехай займаються правоохоронці.
У понеділок, 18 листопада, звернулася ще одна багатодітна сім’я. І ось їх історія дуже нагадує ту, з якою зіткнулися в Косівщині.
«У нас дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), – пише Вікторія Лінник. – Ми з 2011 року виховуємо 4 дітей, двоє прийомних і стільки ж біологічних. Влітку 2018 року збулася наша мрія, нам запропонували будинок під ДБСТ у с.Сад під Сумами. До цього ми жили в м. Конотоп.
Будинок нам показали на фото. Дуже красивий і я навіть не уявляла собі, що він такий величезний (443 кв. м придбали за 3,2 млн гривень). На роздуми тоді нам дали всього 1 день. Звичайно ж ми погодилися, і нам відразу сказали, пишіть заяву. (Нижче фото, яке показали родині)
Потім мені зателефонувала працівник соцслужб і в приватній бесіді сказала, що цей будинок дуже холодний. «Подумайте, будуть проблеми». Я відразу зателефонувала до відділу у справах дітей ОДА та кажу, що будинок холодний, може краще інший придбати? А у відповідь «Ні, ви вже написали заяву. Пізно!».
Але нам одразу ж пообіцяли «золоті гори», у тому числі 100% субсидію, допомогу в розмитненні авто для потреб сім’ї, утеплення будинку, щоб він був теплий тощо. Нам сказали чітко тоді «Не хвилюйтесь! Ваше завдання виховувати дітей і робити все для них, все інше бере на себе держава».
Через деякий час після того, як ми погодилися, нам повідомили, що меблі частково забирає колишній власник. А по факту він забрав усе. Але нібито прийшла гуманітарка і нам допоможуть із меблями з цієї допомоги. До теперішнього часу так ніхто і нічого не дав з цієї гуманітарки, навіть стільчика. Хоча ні, з меблями нам допомогли колишні власники будинку. Але якби ви їх бачили… Це старі меблі, поламані… Таке враження, що вони довго зберігалися десь у сараї. Таку часто можна зустріти в розібраному вигляді біля сміттєвих баків.
Нас возили цей будинок дивитись. Хвилин 15 поводили, ніяких проблем тоді ми не помітили. Ну а потім, ми переїхали… у пусту оселю..
Перша проблема, з якою ми зіткнулися відразу ж, — борг за комуналку. Я не знаю, чи був це борг від колишніх власників, або він утворився, поки оформлялися документи. Спочатку сума була 12 000 гривень і коли нам сказали, що можна переїжджати, борг уже перевалив за 28 000.
Будинок дійсно дуже холодний. Зараз (станом на 18 листопада 2019 року) температура повітря в кімнатах – 15 градусів, при тому, що ми топимо. До речі, по опаленню. Щоб ви розуміли, для того, щоб у кімнатах температура була трохи більше 20 градусів взимку, газу потрібно дуже багато. Приходили рахунки по 17 000 гривень, а субсидію давали всього по 5000. І це при тому, що ми максимально економили газ. В цьому році нам дали дров на 20 000 гривень, але вони горять швидко, а особливого ефекту по теплу в будинку немає.
Багато писала в ОДА, в адміністрацію Сумського району, зверталася до сільської ради. В ОДА в допомозі відмовили, а райрада з сільрадою влаштували пінг-понг. Одні кажуть «Це власність сільради, нехай вони борг сплачують», а інші «Вас, як ДБСТ, створював район, так що, нехай вони вами і займаються, у нас грошей немає». Ну, врешті решт, грошей на погашення боргу нам все ж дали. Але сума була не вся, близько 10 000 ми все ж заплатили з тих, які мали б використовувати на дітей.
Крім цієї суми, ми заплатили ще 4500 за реструктуризацію боргу, інакше б нам не дали субсидію. А потім почалися інші проблеми.
На стінах будинку з’явився грибок, який, як виявилося, був старанно замазаний побілкою, утворилися тріщини в стінах. Одна з серйозних проблем, це зливна яма, вода з якої йде під фундамент і підмиває його. Була комісія, фахівці зробили обстеження і сказали, що можна зробити, але потрібно капітально переробляти, починаючи з системи опалення, потім яму тощо.
Спочатку нам пообіцяли, що гроші виділять і навіть говорили, що виділили, але потім гроші ці розчинилися кудись, а нас поставили перед фактом «Вирішуйте проблеми самостійно». Ну ось ми і вирішуємо, тільки не знаю, чи на довго нас вистачить.
Сьогодні у нас у ДБСТ семеро дітей. Ще трьох ми всиновили в травні. До речі, на меблі для цих діток нам виділили 70 000. Але довелося використовувати гроші для всіх, іншого вибору не було. Добре хоч у магазині до нашої ситуації підійшли з розумінням і знижку зробили.
Старшому синові 12 років, наймолодшому 1 рік і 8 місяців. Це шість хлопчиків і одна дівчинка.
Знаєте, якби нам не обіцяли всебічну підтримку, ми б планували якось все по-іншому, щоб ті діти, які у нас є, ні в чому не мали потреби. Ну а зараз, ми змушені все вкладати в будинок. А тут ще й діти почали хворіти один за іншим… Загалом біда, і я не знаю, що робити. Нас залишили один на один з нашими проблемами».
З огляду на історію з сім’єю в Косівщині, таке відчуття, що хтось поставив на потік придбання проблемних будинків за рахунок бюджетних коштів. Так що, далі буде…