“Собор Різдва Богородиці заслужено є центром створенного у 2019 році Державного історико-архітектурного заповідника «Державотворці сіверщини». Це саме серце цього заповідника. Унікальність цього місця в тому, що монастир було збудовано коштами, за бажанням Скоропадського і його заповітом, аби тут була усипальниця цього роду. Це єдине гетьманське поховання на території України. Відомо, науковцями і всіма інституціями підтверджено: тут, під Шосткою, з’єдналися два гетьманати – Івана Скоропадського і останнього гетьмана України Павла Скоропадського, який похований в Німеччині”, – зазначає секретар Шосткинської міськради Олена Чанцева-Коваленко.

Директор Науково-дослідного інституту історії, археології і містобудування Сергій Юрченко розповів про існування проекту, проведення переговорів з Німеччиною про те, щоб провести перепоховання останків Павла Скоропадського на території Гамаліївського монастиря, з огляду на його велике значення для України. Є ідея створити в Гамаліївському монастирі Національний меморіал роду Скоропадських, пише shostka.info.

Так буде виконано і заповіт гетьмана Скоропадського, щоб над останками відомого в Україні роду, який багато зробив для розвитку нашої країни, велася щоденна молитва.

“Хотілось би, щоб заповідник працював і міг приносити плоди, як у культурному плані, так і в духовному, не тільки Сумщині, а й усій Україні. Тому що це було б унікальне місце, і якраз би посприяло розвитку туристичної інфраструктури, культури в регіоні, підняло би цю пам’ятку на новий загальнонаціональний рівень звучання”, – говорить історик.

“Церква – це не тільки колоди. Складова будь-якого храму – це люди. І протягом 300 років тут відбувалася молитва, а потім в один час вона взяла і перервалася. Це як ампутувати людині ноги або руки. Важливість монастиря велика, особливо в цьому регіоні. Він розташований на півночі, найближча до нас – Новгород-Сіверський монастир Преображенський. Наше завдання, як ченців, – молитися. Але ми не завжди зможемо, наприклад, ікону зберегти. А музейні працівники зайняті саме збереженням”, – каже отець Феодосій.

Навколо храму ще залишаються будівлі вже нефункціонуючої Шосткинської виправної колонії, завдяки якій є порівняно упорядковані місця.

Собор тривалий час виконував функції будівлі професійного училища для засуджених. 300-річний собор всередині зараз нагадує ПТУ. Без належного догляду він руйнується, падає цегла, птахи в ньому будують гнізда …

“Ми маємо заповіт гетьмана, знання, інструментарій, але чомусь ми стоїмо перед колючим дротом і вагаємось”, – зауважує секретар Шосткинської міськради.

Попереду тривалий термін упорядкування документації. Для початку діяльності історико-архітектурного заповідника необхідні Положення про його створення і Про адміністрацію. Після цього пам’ятку історії та архітектури зможуть почати реставрувати. Унікальний храм повинен бути переданий для догляду висококласним фахівцям: архітекторам, археологам, культурознавці, культурологам.