На Сумщині селяни протестують проти розорювання луків біля Сейму
На Сумщині мешканці села Ігорівка, що біля річки Сейм, виступили проти розорювання заливних луків. Вони вважають це знищенням природи. Фермер говорить, що діє за законом. Селяни викликали поліцію і сіють на оранці лаванду, передає suspilne.media.
Село Ігорівка — донедавна Буринського, нині Конотопського району — розташоване на високому лівому березі річки Сейм. Через його краєвиди місцеві називають його “українською Швейцарією”.
За словами Володимира Лапченка, минулого року рівень води в колодязях впав до двох метрів. Тепер, аби дістати її, доводиться брати з собою мотузку. “По колодязях торік рівень води впав, дуже впав. У деяких селах, теж по басейну Сейму, взагалі зникла вода”, — каже він.
Місцеві пов’язують зникнення води у колодязях з розорюванням заливних луків і в інших селах вздовж Сейму. Місця, де вони випасали худобу, теж почали розробляти фермери з Бурині.
12 квітня селяни завадили розорюванню заплавних луків і викликали поліцію. Тепер прийшли на зустріч з представником фермерського господарства, яке взяло землю в оренду.
“Попід Сеймом орють, долина в Сейм впадає, рівчаки. Це все заорюють, тепер приїдуть пирскати, бочки мити – все туди, все подохне. Люди приїжджають відпочивати, табір — поруч”, — говорить місцевий мешканець Олександр Базима.
Віталій Фінцев представляється агрономом. Власник фермерського господарства “Степок” також має прізвище Фінцев. “Десь 115 га, точно не пам’ятаю: 115-117 га (ред. Загалом взяли оренду на цьому лузі). Ми зараз хочемо привести його в божеський вигляд, тому що там — і кущі, і трава, і рогоза. Просто посіяти не вийде. Але за це ми вже сплатили кошти в бюджет. Кор.: — Люди кажуть, що ви не витримуєте відстані до ріки. – Якщо ми не витримуємо, ми заплатимо штрафи. Екологи надавали дозвіл на цю ділянку, я взяв її в оренду. Кор.: – Хто з екологів дав дозвіл? – Я не знаю – держава”, — сказав він.
Родина Віталія Дворніченка – одна з тих, які мають пай на лузі й віддали його в оренду. “У мене немає. Воно на матері оформлено. Оскільки в полях вже уся земля була забрана і нічого було узяти, можна було спокійно на лузі узяти як сіножать. Спочатку знали, що це буде сіножать. Пізніше сказали, що будуть її переводити в ріллю. Кор.: — Ви за це чи проти? — Це, звісно дуже погано, якщо будуть усі оці гербіциди. Кор.: — Ви в майбутньому продовжуєте співпрацю з цією фірмою? – Будемо бачить чим воно буде кінчатись”, — говорить пан Віталій.
Інші мешканці Ігорівки вирішили боротися з оранкою на лузі – квітами. Висадили тут тюльпани та інші рослини.
“Будемо відновлювати природу, бо наші господарники все тут переорали. Ми сьогодні вже посіяли лаванду, чорнобривці, фацелію. Будемо заповнювати всі ці ритвини їхні”, — зазначає мешканка Ігорівки Оксана Шелеміна.
Вона каже, що будуть чергувати, щоб не дати аграріям розорати решту луків.
Еколог Сергій Шевченко говорить, що заливні луки з їхніми екосистемами живлять річки в період посух і відсутності дощів. Якщо розорюються ці землі, то зникають заплавні озера, болота та струмки, з яких до русла просочується вода.
“Це приведе до руйнування екосистем, обміління річки. Будемо поступово спостерігати, як зникає річка. Вже малі річки в нас деякі зникають. Подивіться на нашу Стрілку, Сумку. Оце в перспективі чекає інші річки, якщо ми не змінимо політику. Категорично треба заборонити взагалі щось робити в заплавах річок”, — сказав він.
За зверненнями мешканців Ігорівки у поліції відкрили кримінальне провадження – “самовільне захоплення земель” і зараз з’ясовують – чи це правда.
До Держекоінспекції області, сказала її речниця Наталія Новак, звернень від мешканців села не надходило. Але такі історії непоодинокі: “Коли ми розглядаємо подібні ситуації, то ми виявляємо, що в свій час сільські, селищні ради повіддавали землю у приватні власність і громадянам, які або самі створюють поля на пасовищах, сіножатях, або віддають їх в оренду. У 2020 році за схожими фактами нашим інспекторам вдалося притягнути 5 осіб до адміністративної відповідальності”.
“Коли під час рейдової перевірки інспектору пощастило натрапити на техніку, яка працювала і порушувала охоронний режим земель, тут застосовується, як правило, три остовні статті: “Самовільне захоплення земельної ділянки” або “порушення використання порядку охорони земель”, сюди підпадають прибережні захисні смуги. Це стаття 53 Кодексу про адмінправопорушення”, — сказала Новак.
За її словами, максимальний штраф за такі порушення для посадових осіб – 510 грн. Тому у багатьох випадках порушникам легше сплатити. Якщо розорювання відбувається у заповідниках, то тоді суд може застосувати і конфіскацію техніки. Коли і на яких підставах сіножаті були переведені в орні землі, у головному управлінні Держгеокадастру не коментують. Речниця Ольга Гречка попросила направити запит. Чекаємо на відповідь.