На Сумщині зимова рибалка закінчилася трагедією
73-річний Анатолій Рубан називає 1 грудня своїм другим народженням. Цього дня він разом із другом Віктором Антоненком поїхав на зимову риболовлю на озеро Понурка поблизу Собичевого Шосткинського району.
Чоловіки давно товаришували, щоразу їздили разом, вишукували новенькі місцини, де гарно клює, купували снасті, готувалися, з нетерпінням чекали відкриття сезону. Одним словом, риболовля була частиною життя, без якої просто не уявляли себе. Тож, тільки-но водойми вкрилися кригою, гайнули на улюблену справу.
У минулу неділю охочих відпочити за вудочкою на тому озері було більше двох сотень. Приїхали і глухівчани, і шосткинці. Анатолій розповідає, що рибалки щільнилися один біля одного, кожен пробурював лунки, облаштовував своє робоче місце. Крига виявилася міцною, понад 10 сантиметрів. Вони з другом, не побоюючись, зійшли на лід, зробили лунки. Улов був досить добрий, однак у якийсь момент перестало клювати. Тож вирішили перейти на інше місце.
– Ми відійшли метрів сто вбік від усіх рибалок, недалеко острівець. Коли чуємо – під ногами хруп-хруп – крига почала тріскатися. І за секунду ми – шубовсть у воду! – згадує чоловік. – Там глибина – метри три, дна не діставав. Я намагався вибратися, та льодок тоненький, знову і знову почав проламуватися. Вже і на спину перевернувся, щоб якось лягти на кригу, однак вона не витримувала.
Одразу на допомогу кинулися рибалки, що сиділи поблизу. Більше як на 10-15 метрів підійти вони не змогли, кинули мотузку. Анатолій вхопився. Але через кілька секунд мокра мотузка вислизнула з рук. Спіймавши вдруге, він обв’язав кілька разів руку поверх одягу, і чоловіка витягли з крижаної ополонки.
– Одяг був мокрим та важким, у ногах – страшенна слабкість, ледь піднявся з колін. Бачив краєм ока, що дістали й Вітю. Правда, тоді ще не знав, що врятувати його не вдалося. Мені кричали, щоб біг у машину. Я ті пів кілометра до берега ледве дійшов. Глухівчани посадили в машину, дали свій одяг, повезли додому, – розповідає Анатолій.
68-річний Віктор Антоненко теж намагався вибратися, з останніх сил тримався за мотузку. Його порятунком займалися з десяток людей, паралельно викликали швидку і рятувальників. Слабкість у змерзлих руках, вага, холод не давали можливості людині похилого віку втриматися. Кажуть, один молодий чоловік, що допомагав рятувати, миттєво роздягнувся та шугнув у воду. Він обв’язав потерпілого мотузкою, і це дало змогу його витягти. Коли нарешті вдалося дістати, Віктор уже не дихав. Рибалки припускають, що в нього не витримало серце, бо вся операція тривала не більше 5 хвилин. Ще кілька опитаних свідків стверджували, що потерпілий не занурювався надовго під воду, тобто він не потонув. Близькі до Віктора потерпілого кажуть, що причиною смерті стало переохолодження. Як би там не було – чоловіка вже нема серед живих.
Врятований глухівчанин дуже вдячний тим хлопцям, що миттєво кинулися їх витягати. Бачив їх уперше, думає, то були шосткинці. Анатолій упевнений, що не останню роль зіграло те, що він не став панікувати у воді, продумував свої дії, виконував підказки рятувальників. До речі, впродовж життя він загартовувався снігом та крижаною водою, можливо тому організм відреагував на екстремальну ситуацію правильно. Ми спитали, чи збирається врятований рибалка відмовлятися від хобі? Говорить, що вже попри протести рідних планує іти в магазин купувати нові снасті.