На Сумщині схудла річка: відпочивальники носять байдарки в руках

З кожним роком річка Ворскла міліє на очах. Любителі активного відпочинку, сплавляючись на байдарках, змушені в деяких місцях, де мілини визирають піщаними лисинами, навіть переносити свої плавзасоби в руках.

На фото 19 століття – переправа до монастиря через Ворсклу, а в середині 17 ст. по річці ходили торгові судна

Екстремали, які залюбки пірнають у воду з розбігу, тепер зайвий раз думають перед тим, як стрибнути з обриву у воду, бо дно стає все ближчим. Рибалки також не у захваті від обміління річки. Та що казати, серце защемить у кожного, хто побачить наслідки нерівного бою водної артерії та людини. Піщані береги жахають своїми страхітливо великими площами, а річкове русло – нікчемно малою кількістю води.

Що робиться з Ворсклою, ми запитали у заступника директора Гетьманського НПП з наукової роботи, к.б.н. Миколи Книша:

– Нам цілком зрозуміла стурбованість громадськості погіршенням стану річки Ворскли. Людей не на жарт хвилює зменшення водності річки, вона міліє, замулюється, заростає водяною рослинністю. Однак ці проблеми не сьогоднішні, вони накопичувалися поступово, з позаминулого століття. Адже тоді на Слобожанщині масово вирубувалися ліси, деревина йшла на паливо для численних винокурень та цукрових заводів. За рахунок лісів розширювалися сільськогосподарські угіддя. Дуже розорана територія рівнинного лівобережжя Ворскли.

Пізніше, вже за радянських часів, проводилися роботи по осушуванню заплавних боліт, створенню численних ставків на притоках Ворскли, штучних водосховищ на самій річці, а також буріння пластів земних порід для видобутку нафти і природного газу, неконтрольований забір води. Тобто тривалий час порушувався водний баланс величезної території, а значить і самої річки.

Не останнє місце в обмілінні річки належить й проведенню меліоративних робіт. На території, що входить до складу Гетьманського НПП, а саме у Великописарівському районі, частково розміщені дві меліоративні системи, сумарна площа яких становить 830 гектарів.

Сумарний стік річки має дві складові: місцевий стік та транзитний. Оскільки річки Ворскла і Ворсклиця починаються на території Російської Федерації, то і стік, який вони звідти приносять, є транзитним. Тобто в значній мірі ми залежимо від наших сусідів, відповідно проблему зменшення водності цих річок слід розглядати й розв’язувати не тільки на регіональному, а й на міждержавному рівні. Років 15 тому керівництво Сумської ОДА звернулося до Білгородських колег з пропозицією в двосторонньому порядку створити природоохоронні території-заповідники на берегах Ворскли і зруйнувати всі гідроспоруди на її руслі. Україна зробила перший крок і  виконала свої зобов’язання, а росіяни – ні.

Працівники Гетьманського НПП добре розуміють, що пора вже переходити від простого споглядання й розмов на тему обміління Ворскли до тривалих наукових досліджень з метою отримання точних кількісних даних, які допоможуть установити вірний «діагноз» річки та знайти шляхи до покращення її стану. З цією метою до  Гетьманського парку був запрошений фахівець-гідролог. Він протягом 3 років здійснював спостереження за водозбором та водостоком, хімічним та біологічним аналізом води у Ворсклі. Було  встановлено 10 пунктів для проведення довготривалих досліджень, з них три у Великописарівському районі, один – у Тростянецькому, шість – в Охтирському районі. Ці дані ввійшли окремими пунктом до державної програми наукових досліджень «Літопис природи» та направлені до Міністерства екології. Зараз наші співробітники займаються з’ясуванням  першочергових причин нездужання річки і розробки стратегії нашої поведінки в цій непростій ситуації. Цілком зрозуміло, що Гетьманський національний природний парк не планує якісь гідромеліоративні чи якісь інші технічні заходи, та це й не входить до наших обов’язків.

Джерело: http://roxolana.com.ua/