У пам’яті рідних і близьких, друзів і побратимів він залишиться молодим, життєрадісним, люблячим сином, вірним товаришем, талановитим поетом, безстрашним захисником і справжнім патріотом.

Довгополий Артем Валерійович (22.03.1994 – 04.08.2022 р.). Випускник Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького. Після закінчення 9 класу вступив до Конотопського інституту Сумського державного університету на спеціальність “Залізничне та колійне обладнання”. Згодом закінчив Український державний університет залізничного транспорту в м. Харкові. Був творчо обдарованою особистістю. Ще під час навчання писав вірші, був членом Конотопської літературної студії “Джерела”, лауреатом численних конкурсів; мав хист до ремонту музичних інструментів: власноруч міг розібрати й зібрати гітару, на якій грав не менш віртуозно.

Після закінчення університету до 13.02.2022 р. проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України в м. Краснопіллі. За 11 днів до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в Артема закінчився контракт, але він не зміг бути осторонь… і 1 березня пішов добровольцем до військкомату. 29.06.2022 р. у складі 58 бригади вирушив на Схід України, щоб пліч-о-пліч зі своїми побратимами захищати рідну землю від ворога. Артем безстрашно, мужньо і гідно виконував бойові завдання із захисту позицій та рубежів. Він був заступником командира взводу, мав звання старшого сержанта. Героїчно, до останнього подиху виконував свій патріотичний військовий обов’язок. Загинув 04.08.2022 р. на Донеччині.

Без єдиного сина залишилися люблячі батьки: батько Довгополий Валерій Борисович, який із перших днів війни захищає мир і спокій мешканців Конотопа в лавах ТРО, і мати Довгопола Лариса Миколаївна, працівниця Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 7 імені Григорія Гуляницького.

Поділитися в соціальних мережах