Нардеп Максим Гузенко: “Коли ми розробляємо свою експортну стратегію, то вказуємо і на можливості для розвитку наших міжнародних партнерів”
Сьогодні вітчизняні аграрії по суті стали головним джерелом наповнення державного бюджету, більш того, завдяки зусиллям саме представників агросектору Україна почала розблокування українських портів, що потягне за собою і допомогу нашим металургам, гірникам та іншим представникам промисловості, які до цього не могли користуватися вітчизняними портами для експорту своєї продукції.
Команда аграрного комітету Верховної Ради докладає максимум зусиль сьогодні, саме для вирішення логістичних питань, буквально прокладачи нові шляхи по всій Європі, для розширення українського експорту. Представник Сумщини в аграрному комітеті Верховної Ради України народний депутат Максим Гузенко кожного дня в оперативному режимі намагається реагувати на ситуацію і, тримаючи постійний звʼязок із сільгоспвиробниками області, допомагає навіть у такий складний час працювати і зміцнювати економічний потенціал.
“Наразі всі відповідні органи проводять перемовини з керівництвом сусідніх європейських держав. Маємо досягнути спільних рішень, аби експорт українського збіжжя тривав без всіляких заборон. Наші сусіди мають розуміти умови, в яких працює наш агросектор. Питання безперебійного експорту важливе не тільки для наповнення державного бюджету, а й для нормального функціонування наших фермерських господарств. Сподіваюся, у найближчі дні ми досягнемо консенсусу з нашими партнерами, – зазначає нардеп Максим Гузенко. – Також хочу наголосити, що транзит нашого продовольства через ці країни не обмежується. Тож українське збіжжя все одно вивозиться в інші країни”.
Паралельно із розвитком логістики, аграрний комітет працює над механізмами, підтримки вітчизняних аграріїв, зокрема розвиток переробної галузі.
“Уже розглянули законопроект 8025, що підготовлений до другого читання. Цей проект має допомогти нашому агросектору в такі скрутні часи, адже у ньому передбачені механізми розвитку сухопутних коридорів та підтримка переробки. Обговорили з колегами надання аграріям міжнародної допомоги та грантовських коштів, як складову підтримки нашого аграрного сектору. Механізми отримання цих надходжень мають бути чітко прописані, аби наші аграрії могли їх отримати на прозорих умовах. До таких засідань комітету ми залучаємо і представників уряду, і міжнародних партнерів, які також надали слушні пропозиції. Зараз чекаємо розгляд цього законопроекту на засіданні парламенту. Маємо не словами, а справами підтримувати наш агросектор у такі складні часи”, – коментує ситуацію парламентар Максим Гузенко.
Такі кроки вже позитивно вплинули на українську економіку. Так, станом на жовтень Світовий банк прогнозує зростання ВВП України у 2023 році на 3,5%, що відчутно вище від червневих оцінок – на 1,5 відсоткового пункту. Поліпшено також прогноз і на 2024 рік – до 4,0%, що на 0,5 відсоткового пункту вище за червневі показники. Серед факторів, які сприятимуть зростанню ВВП до кінця 2024 року, у Світовому банку називають вищий, ніж очікувалося раніше, урожай, підвищення споживчої та ділової впевненості.
Перехід на альтернативні експортні маршрути в обхід портів Чорного моря полегшив деяке логістичне навантаження. Хоча припинення дії Чорноморської зернової ініціативи в липні завдало шкоди експорту.
Варто також відзначити, що наші міжнародні партнери, розуміючи важке становище нашої держави, а головне бачачи реальні дії і бажання її виправити, також йдуть нам на зустріч. Так, Греція пропонує свої порти в Егейському морі як ще один коридор для експорту українського зерна в умовах блокади Чорного моря. Уряд Греції вже обговорював свої пропозиції з партнерами у ЄС і третіми країнами, зокрема Британією, щодо того, щоб частину українського зерна перевантажували для експорту морем у грецьких портах Салоніки та Александропулу.
“Зерно можливо було б везти до портів залізницею через Румунію і Болгарію, а у подальшому перевезенні відіграватимуть значну роль грецькі комерційні судна.
Проблемою у цьому плані залишається обмежена пропускна здатність залізничної мережі на півночі Греції, – відзначає нардеп Максим Гузенко. – Однак “зелене світло” для українського експорту через Грецію одночасно могло би стати поштовхом для розбудови і модернізації залізничних гілок у цьому районі, зокрема на лінії від Александропулу до Орменіо, що на кордоні з Болгарією. Тому, коли ми розробляємо свою експортну стратегію, то вказуємо і на можливості для розвитку наших міжнародних партнерів”.
Також до української експортної ініціативи приєдналася і Литва, яка погодила коридор для транзиту українського зерна до балтійських портів. За словами міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, коридор для транзиту зерна до балтійських портів був прийнятий і узгоджений, що зменшило тиск на українському кордоні і збільшило його постачання до Африки та інших країн.
Але головне, що завдяки Збройним Силам усі три чорноморські порти України, всупереч погрозам Росії обстрілювати судна, що прямують до українських портів, відновили приймання суден для експорту зерна.
“Перші 10 кораблів уже скористалися коридором, який Україна почала вибудовувати після відмови Росії відновити зернову угоду. Також зазначу, що міжнародні страхові компанії почали відновлювати покриття страхових ризиків, а це справді велика українська перемога, – говорить народний депутат Максим Гузенко. – Прохід кораблів сигналізує про те, що смілива ставка України на створення власного торгового шляху після краху зернового коридору, узгодженого з Росією, окупилася”.