Цими днями на базі Національного науково-дослідного реставраційного центру України (м. Київ), розпочинається наукова атрибуція роботи Володимира Боровиковського (1757-1825) «Портрет Полуботка Леонтія Артемовича» (XVIII ст.) із колекції Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва.

Підставою для проведення наукової атрибуції та мистецтвознавчої експертизи стали обґрунтовані сумніви, що висловлювалися відомими мистецтвознавцями та експертами у цій сфері. Слід зауважити, що «Портрет Полуботка Леонтія Артемовича» понад 70 років вважався роботою невідомого художника XVIII століття, і лише у 1990-х авторство почали приписувати Боровиковському.

«Портрет Полуботка Леонтія Артемовича» (XVIII ст.) належить до числа перших експонатів художнього музею, що потрапили до колекції майже одночасно із створенням музею у 1918 році, із портретної галереї графа Капніста – нащадка козацького роду Полуботків.

Портрет (парсуну) переяславського полковника Леонтія Полуботка можна вважати останнім відлунням монументального козацького портрета в українському барокко, який за своїм формально-образним ладом завершив його розвиток. Вже в останню чверть XVIII ст. козацька старшина буде наслідувати російську аристикроатію, тож портретний живопис козацької парсуни відійде в минуле.

Як і всі портрети-парсуни того часу, портрет Леонтія Полуботка дещо ідеалізований. Через використання прийомів іконописної техніки та темного фону, портрет видається «важкуватим» за колоритом і прямолінійним у своїх психологічних характеристиках. Разом з цим, він і відкритий для більш щирого людського контакту.

Характерною особливістю парсуни є поєднання парадності зі стриманістю і відносною простотою. Поза козацького полковника, що стежить за глядачем уважним поглядом, відносно невимушена. Вона характеризує зображуваного, як рішучу, але разом з тим замкнуту особистість, в той час, як сувора простота одягу (темно-зелений кафтан із хутром) підсилює характер персонажу.

10 листопада 2021 «Портрет Полуботка Леонтія Артемовича» було доправлено до Національного науково-дослідного реставраційного центру України у м. Київ, де робота готується до серії фізико-хімічних досліджень, а також мистецтвознавчої експертизи. За результатами всіх досліджень та експертиз буде проведена наукова атрибуція, що допоможе, нарешті, ідентифікувати цей твір. Триватимуть дослідження не менше одного року.

У Національному науково-дослідному реставраційному центрі України вже рік триває дослідження щодо двох інших робіт із колекції художнього музею. Мова йде про парні роботи Беллевойса Якоба (?) (1621-1676) «Вихід ескадри» та «Загибель ескадри» (сер. XVII ст., полотно, олія, 89,0 х 132,0 см кожна). На завершення експертизи чекати вже не довго.