Науковці СумДУ вчитимуть захисту від маніпуляцій масовою свідомістю
Маніпулювати свідомістю значно легше, ніж ми собі уявляємо. Більшість людей упевнені, що це не так: адже вони на все мають власну думку та приймають незалежні рішення.
Але вони помиляються! Багато рішень, які ми приймаємо, залежать від зовнішніх речей. Питання в тому, чи можемо ми навчитися розпізнавати їх вплив і успішно цьому протистояти.
Відколи одні люди докладають зусилля, щоб маніпулювати інформаційним середовищем за допомогою дезінформації та інших тактик – інші намагаються виявляти такі схеми й протидіяти їм. Наприклад, науковці кафедри германської філології Сумського державного університету не тільки втілюють перекладацькі та філологічні проєкти, а й проводять фундаментальні дослідження. Одне з них – «Інноваційні технології маніпулювання масовою свідомістю: поліпарадигмальний лінгвістичний вимір».
Проєкт, розрахований на три роки, став переможним у конкурсі «Передова наука в Україні» за рахунок фінансування грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Подача заявок розпочалася наприкінці грудня 2023 року, а результати конкурсу стали відомі цьогоріч влітку. Відтак, кафедра германської філології СумДУ стала єдиною в університеті, яка здобула перемогу, отримавши високу оцінку за наукову та науково-технічну експертизу.
Маєш «броню» – захищений від маніпуляцій!
Реалізація проєкту триває. Під керівництвом професорки кафедри германської філології, кандидата філологічних наук Ірини Кобякової команда з шістьох дослідників-викладачів (кандидатів філологічних наук) із серпня працюють над його реалізацією.
– Останнім часом проблематика створення та поширення фейкових новин привернула увагу в багатьох країнах, – зазначає кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Антоніна Прокопенко. – Особливо – під час президентської кампанії 2016 року в США, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Минулого року був опублікований 1-й звіт Європейської служби зовнішніх зв’язків (ЄСЗЗ) про загрози іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань. За його даними, росія знову продемонструвала широкий спектр тактик, методів та поведінки, що використовуються в інформаційному середовищі, спираючись здебільшого на добре відомі дезінформаційні наративи. Важливо, що ці інциденти відбуваються не лише однією мовою – контент перекладається і поширюється кількома мовами. В інцидентах використовувалося щонайменше 30 (!) мов, 16 з яких – мови ЄС.
Як один із напрямків інформаційної війни країна-агресор використовує викривлену пропаганду військових дій засобами масової інформації, а також представниками керівництва рф та наближеними до нього політичними діячами та науковцями. Тож розроблений нашою командою проєкт є актуальним. Маємо у цьому напрямку аналітичний досвід – відвідували Ліверпульську літню школу, де нас навчали, як перевіряти інформацію, визначатися з фейковими текстами, аналізувати їх тощо.
Інформаційна війна, як зазначають автори проєкту, не припиняється. Іноземні та й вітчизняні політики, громадські діячі, медіа, блогери в той чи інший спосіб намагаються маніпулювати свідомістю – інформація подається у вигідному для них контексті. «Використовуються фейки, різноманітні комунікативні стратегії, стилістичні фігури, лінгвістичні одиниці, тощо – аби вплинути на людину, – продовжує Антоніна Прокопенко. – Щоб у цій інформації розібратися, якраз і потрібні лінгвісти, аби люди не ставали об’єктами маніпулювання. Вважається, що маніпуляція є найбільш успішною, коли людина це не усвідомлює. Тож вірити всьому не потрібно! Коли розумієш, як це було сказано (написано), які одиниці та стилістичні засоби використовувалися, то глибше сприймаєш його суть. Значить, людина має «броню» – захист від маніпуляцій».
Чи не найбільша роль в розповсюдженні дезінформації та маніпулятивних вкидань належить соцмережам, які не тільки популярні серед населення, а ще й доступні. «Ми їх також аналізуємо – як українські, так і закордонні, – додають дослідники. – Вивчаємо публікації, пости, коментарі – все, що повідомляється, дописується. Звертаємо увагу як на українських, так і на російських політиків, бо насправді там чи не найбільше маніпуляцій, викривленої та неправдивої інформації. Працюємо досить активно – з серпня вже обґрунтували спектр наукового дослідження, теоретичні основи категорій та термінології. Створили веб-сторінку проєкту на сайті кафедри германської філології, яка буде постійно наповнюватися. Будемо залучати до дослідження й наших студентів, зацікавлених у вивченні цієї тематики».
Протидія маніпулятивному впливу – в публікаціях та монографії
Виконавці дослідження планують презентувати його результати у наукових доробках фахових рецензованих журналів України із філології, перекладу та психолінгвістики.
Також заплановані науково-практичні конференції, семінари та інші наукові заходи міжнародного та всеукраїнського рівнів, публікації в медіа, зокрема – соціальних мережах для широкого ознайомлення громадськості як із ходом реалізації, так і з напрацюваннями проєкту.
«Ми прагнемо запропонувати методи та прийоми протидії маніпулятивному впливу на переконання, цінності, ідеали українського суспільства, – підсумовує Антоніна Прокопенко. – Це, в свою чергу, сприятиме розвитку критичного мислення, вирішенню проблеми інформаційної та соціальної безпеки. Наступним кроком в імплементації проєкту буде проведення науково-практичної конференції «Маніпулювання масовою свідомістю та інформаційна й соціальна безпека сучасного українського суспільства», оприлюднення електронного збірника матеріалів конференції, публікація монографій з теми дослідження: українською та англійською мовами».
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ