“Не маємо доступу до 17,5 тисяч гектарів лісу”: які результати реформи в лісовій галузі на Сумщині
Три роки тому в Україні стартувала реформа лісової галузі. Сучасна техніка, нові розсадники, мільйонні прибутки і водночас великі виклики через війну: пошкоджені підрозділи та тисячі гектарів лісу, до яких наразі немає доступу. Про це розповів головний інженер Північного лісового офісу ДП “Ліси України” Максим Ігнатченко.
Кореспонденти Суспільного дізнавалися, як трансформується лісове господарство Сумщини та з якими викликами стикається.
“Подобається – зелено, красиво в нас. Посадиш і бачиш, який тут результат. Як з маленького жолудя вийшов ось який дуб”, – говорить працівниця розсадника Олена Омельченко.
Жінка каже: разом із трьома колегами працює на розсаднику 7 років.
“Упродовж дня ми працюємо в цеху, набиваємо лунки, тоді сіємо жолудь у касетах. Тоді вивозимо їх сюди. Вивозить карщик і ось таких касет нам треба зробити 2000 за день”, – пояснює працівниця.
Водій навантажувача 4 розряду Ігор Борисенко перевозить касети на поля дорощування.
“Робота моя полягає в обслуговуванні лінії, розвантаженні та завантаженні вантажів на фурі для відправки і обслуговуванні полів дорощування”, – каже водій.
Майстер Сумського лісорозсадника Олександр Бублик демонструє, як працює автоматизована лінія посіву. Чоловік каже: щодня тут висівають тисячі жолудів і соснових насінин.
“Торф подається до спеціального приміщення, кара завозить сюди землю, потім подається до міксера. У міксері змішується все і подається на головну лінію. Там продуктивність лінії 800 касет на годину. Тут виставляються касети дубові й соснові. Йде по лінії, подається сюди торф із добривами. Набиваються касети і прямує на головну лінію. Там подається насіння, зволожується і подається на піддони”, – говорить чоловік.
Площа розсадника 4,6 гектара. Це єдиний комплекс на Сумщині, де вирощують лісотвірні культури із закритою кореневою системою, говорить Станіслав Копил.
“Раніше вирощувався посадковий матеріал з відкритою кореневою системою. Для цього потрібно було значно більше насіння. Посадковий матеріал виходив просто, як стандартний. Ми ж вирощуємо його вже з поліпшеною кореневою системою, яка має кращий приріст, і вона вирощується в контрольованому середовищі. Це дозволяє в подальшому зменшити догляди на самих лісових площах і збільшити відсоток приживлюваності. Зараз на Сумському лісорозсаднику маємо потужність 1,8 мільйона сіянців на рік. Сумський лісорозсадник покриває потреби Сумської та Чернігівської областей. Також відбувається реалізація на сусідні філії”, – зазначає Станіслав Копил.
На ділянках рубки, зокрема в Лебединському лісництві, працює сучасна техніка. Це дозволяє добиратись у важкодоступні місця, розповідає лісничий Антон Розенко.
“До цього виникали складнощі при вивезенні деревини і це було більш затратно, ніж за допомогою цього трактора з причепом. Лебединський підрозділ філії «Північний лісовий офіс» Сумського надлісництва, від початку року реалізували продукції на суму понад 100 мільйонів гривень. Порівнюючи з минулим роком – це значно більше, приблизно в 10%”, – каже лісничий Межирицького лісництва.
За словами головного інженера Північного лісового офісу ДП “Ліси України” Максима Ігнатченка, за три роки реформи лісгоспи Сумщини отримали понад 80 одиниць нової техніки.
“Ще кілька років тому лісівникам доводилося їздити на застарілій техніці. ДП “Ліси України” свідомо відмовляється від радянської спадщини і замінює техніку на нову. Вона дає нам змогу бути більш мобільними. Зменшуються витрати на запасні частини і обслуговування агрегатів. Ця техніка закуповується за власні кошти підприємства”, – пояснює головний інженер.
Через бойові дії пошкоджено 25 підрозділів Шосткинського, Сумського, Тростянецького та Конотопського надлісництв. Лісівники не мають доступу до понад 17,5 тисяч гектарів лісу, говорить Максим Ігнатченко.
“Загалом по Сумській області 425 тисяч гектарів. Доступу не маємо до близько 4% від загальної площі. Були рентабельні підрозділи й менш рентабельні. Наразі близько 28% маємо загальну рентабельність по філії «Північний лісовий офіс». Тобто реформа дала нам збалансованість усіх господарств”, – говорить головний інженер.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ