Неодноразовий член виборчої комісії розповіла про особливості цієї роботи
Валентина Невзорова з Конотопа неодноразово була членом виборчої комісії на місцевих, парламентських та президентських виборах. 31 березня працюватиме на дільниці, яка знаходиться у приміщенні школи №2. Вона розповіла, що робить член комісії до, під час та після виборів, а також — про найважче, веселе і нудне у цій роботі.
Про роботу дільничної комісії до виборів
Зараз майже всі члени комісії працюють на своїх основних роботах. Якщо у когось її немає — сидять вдома.
Взагалі за участь у виборах ми отримуємо зарплату лише за два дні — день голосування та суботу напередодні, хоча «неофіційно» працюємо впродовж двох тижнів.
Нині на дільниці офіційно оформлені лише три людини, які знаходяться там впродовж дня. Вони приймають заявки, перевіряють дані людей, обдзвонюють решту членів комісії та допомагають збирати документи.
Цього тижня мають прислати наші посвідчення, сформувати списки виборців. На нашій дільниці їх понад 2 тисячі. Ось нам потрібно рознести запрошення за адресами. Виконуємо обов’язки поштарів. Це, звісно, у вільний від основної роботи час.
Про те, як стати членом комісії
Кожен член комісії є представником одного з кандидатів, хоча може не бути членом партії. Я також представляю одного з кандидатів. Надіслала звернення у штаб, і мене призначили у комісію. Від цієї партії беру участь у виборах вже вдруге, тому мене знають. Вперше туди звернутися порадили знайомі, тому складнощів не було.
На кожній дільниці може бути різна кількість членів комісії, у нашій — 18 осіб. Вони, до речі, не обов’язково можуть бути усі від різних кандидатів — буває, що двоє представляють одного кандидата. Але їх намагаються розподіляти таким чином, щоб не було переваги.
Вони мають голосувати за місцем прописки, але якщо працюють на іншій дільниці — заздалегідь йдуть у відділ ведення Державного реєстру виборців та пишуть заяву, щоб проголосувати за місцем роботи.
Що роблять у переддень виборів
Отримуємо бюлетені. За ними їдуть голова комісії, його заступник та секретар. Їх супроводжує поліцейський. Керівництво дільниці обираємо серед членів комісії, збираємось і голосуємо. Бажаючих керувати процесом небагато, оскільки це більші навантаження. Зазвичай обираємо того, хто сам висуває свою кандидатуру. Якщо ніхто не хоче — вирішує жереб.
Ще у п’ятницю потрібно встановити урни, облаштувати кабінки для голосувань. Каркаси для кабінок зазвичай зберігаються в установах, на базі яких працюють дільниці. Бюлетені та урни отримуємо у міськраді. На місці збираємо урни, потім їх пломбуємо.
Про голосування
Голосування стартує о 8:00, але ми приходимо на годину раніше, щоб підготуватись. Члени комісій «сидять на списках». У кожного — окремий район, вулиця. До нас підходять люди, ми перевіряємо їхні паспорти, звіряємо дані зі списками і, якщо все добре, видаємо бюлетень.
Окремо кілька членів комісії відвідують людей, які за станом здоров’я не можуть прийти на дільницю. Члени комісії обов’язково представляють різних кандидатів, щоб уникнути фальсифікацій. Під час голосування вдома вони залишають урну біля людини та виходять у іншу кімнату, щоб все відбулось таємно.
Коли члени виборчої комісії обідають
Зранку, коли зазвичай дуже багато бажаючих проголосувати, працюють всі члени комісії. Це неділя, тому більшість людей заходить після ринку. Після 15:00 потік відвідувачів зменшується, і з’являється вільний час — члени комісії можуть підміняти один одного.
Зазвичай складаються грошима. Купують ковбасу на бутерброди. На одній з дільниць колись була жінка, яка приготувала усім гарний обід вдома і принесла. Ми по черзі нормально поїли. Все залежить від людей.
Про підрахунок голосів
О 20:00 дільниця зачинається. Виходити звідти до кінця підрахунків вже не можна. Відкриваємо урни і починаємо рахувати. Спочатку рахуємо кількість бюлетенів та відривних талонів — вона має співпасти.
Бюлетені сортуються за кандидатами. За кожним членом комісії закріплюють кількох кандидатів випадковим чином, на столі розкладають таблички з іменами. Називається прізвище кандидата — бюлетень кладуть у стопку поряд з табличкою. Окремо сортують зіпсовані бюлетені.
Коли все підрахували, складають протокол. Спостерігачі, які у цей час присутні у приміщенні, також обов’язково мають поставити підписи у протоколі.
Чим все має закінчитись
Усі підрахунки мають співпасти. Перевіряють списки, уточнюють кількість тих, хто проголосував. Якщо щось не співпадає — перераховують. Всі деталі обговорюються, щоб не було претензій у членів комісії. Іноді процес затягується до ранку.
Коли підрахунок завершують, представники комісії везуть бюлетені та протокол у центральний штаб. Пам’ятаю, що колись він був аж у Шостці. Поки у тому штабі не приймуть наші бюлетені, члени комісії не розходяться. Чекаємо на дзвінок. Якщо усе було добре — йдемо додому.
Про найважче і найнудніше у цій роботі
Коли ввечері мало людей, то нудно. Складно протриматися на ногах майже добу. Ще нудно чекати, поки здадуть бюлетені у центральний штаб — просто сидиш і чекаєш.
Буває, що попадеться такий член комісії, який дуже заполітизований і дотошний. Має бути спокійна та продуктивна атмосфера, бо роботи дуже багато. Від виборців багато негативу буває, а тут ще й від колеги.
Яка зарплата у членів комісії
Приблизно 270 гривень за один день. Ми офіційно працюємо два дні. Але з цих грошей вираховують 18% податків та 1,5% військового збору. Добре буде, якщо отримаємо 240 гривень за добу. Саме за добу, а не робочий день, бо ми працюємо до ранку.
Також отримуємо гонорари від штабів кандидатів, яких представляємо.
Про найцікавіші випадки під час виборів
На президентських виборах, коли ще Віктора Януковича обирали, нашу дільницю захопили люди у папахах. Вже ввечері, коли вели підрахунки, прийшли і сказали, що наші вибори недійсні. Заблокували, щоб не могли вивезти бюлетені. Ми викликали міліцію.
Ще був випадок на місцевих виборах, коли один із кандидатів втручався в процес підрахунку і прийому бюлетенів з Конотопського району. Він увірвався у райдержадміністрацію, викликав поліцію, став нас звинувачувати. Закінчилось усе тим, що ми один на одного написали скарги. Він намагався довести, що вибори були нечесними, хоча тоді на них переміг.
Про порушення
Приходить бабуся, яка погано бачить. Просить нас показати, куди ставити галочку за певного кандидата. За законом ми не маємо права їй показувати, бо це вважається агітацією. А ця бабуся стоїть і благає нас. Ось що робити? І таке буває часто. Показала їй — це вжепорушення, яке фіксують.
Було таке, що на вході влаштовували «карусель» — платили по 100 гривень за голос. Це було вже після Революції гідності, у 2014 році. Ми не маємо права встановлювати свої порядки на вулиці, тому про це повідомляємо у поліцію — вони розбираються.
Що подобається на виборах та про курйозні випадки
Нові знайомства. Спілкування. Подобається, що ми першими дізнаємося, кого обрали. Цікаво спостерігати за людьми, які приходять голосувати.
Буває, що у бюлетенях таке малюють, що на голову не налазить. Потім сидимо і сміємось. Дулі малювали, череп і кості. Історії цілі складали про кандидатів. Люди різні бувають. Один прийшов, закреслив усіх кандидатів, перед кабінкою порвав бюлетень на маленькі шматочки и десь хвилин п’ять їх в урну заштовхував.