Тікаючи від обстрілів з прикордоння, вони покинули свої домівки і майно. Тепер їх дім – гуртожиток для переселенців. Як живуть мешканці центру тимчасового розміщення евакуйованих у Сумах – пише Суспільне.

“Телевізор є, радіо є, все є. 800 гривень кожного місяця, а перший місяць безплатно”, – каже переселенець з Юнаківки Микола Ткаченко.

Чоловік близько двох тижнів мешкає у сумському гуртожитку для переселенців. Каже, з Юнаківки виїхав з підрозділом “Білий янгол”.

"Перший місяць безплатно": переселенці розповідають про життя у сумському гуртожитку

“Ні світла, ні газу, в хаті сидів, снаряди падають. А потім в гараж як прилетіло – і все, побило техніку: мотоцикл, блок”, – згадує чоловік.

Виїхав майже без речей, у гуртожитку одразу видали необхідний одяг, отримував продуктові набори. Востаннє – кілька днів тому.

– Не відкривали ще?

– Ні.

– А чого?

– Та є що їсти. Дають обід, а так хто до кого принесе, то ми ділимося.

Їжу приносять родичі, які живуть у Сумах, але не мають можливості взяти до себе. Ігоря Герасименка часто навідує сестра, вона його опікун: чоловік має інвалідність з дитинства. Розповідає: сестра теж переселенка, зараз живе із сім’єю доньки в одній кімнаті, а він оселився тут. Каже, від сестри дізнається, що з його домівкою у Юнаківці.

“Сестра була – вікна не здорово вибиті. В мене стеля папером обшита – ну, попадало. Кажу я їй: “Приїду, як війна скінчиться, зроблю”. Як бабахнуло, що й тікать прийшлось бігом. А ось недавно, казали, і автобус обстріляли. Не ходе. До Храпівщини ходить, а до Юнаківки пішки йди”, – пояснює переселенець.

Перш ніж виїхати, родина продала корову.

“Ще не продали і воно прямо в сарай, по шиферу попало. Хлопець один привів шабаїв, ми віддали йому, він забрав, 6 тисяч віддав, і ми втекли звідти”, – говорить Ігор Герасименко.