7 вересня з Малобобрицької школи вивозили речі. Все майно передали закладам освіти Верхньосироватської сільської ради. Директорка Малобобрицького НВК Вікторія Нечипоренко розповідає, що ліквідувати НВК вирішили на сесії місцевої ради. Поки вчителів лишаються без роботи.

“На цей час пропозицій ніяких від відділу освіти не поступало, єдине: вчительці початкових класів, яка має спеціальність “фізика і математика”, запропонували Великобобрицьку школу. Всі інші поки що без роботи”, – говорить Вікторія Нечипоренко.

Директорка ліквідованого НВК розповіла, що споруді, яку займав навчально-виховний комплекс, понад 100 років.

Майже весь час тут був навчальний заклад. Понад 30 років у ньому працювала початкова школа-садок. Зазвичай тут навчалося 15 дітей, ще близько 10 відвідували садочок. Тепер ці діти мають їздити на навчання в іншу школу.

“У нас двоє дітей, одна дитина пішла в перший клас, вона ще зовсім маленька, і садити маленьку дитину у маршрутку, яка сьогодні є, завтра її немає – це дуже складно. Друга дитина перейшла в четвертий клас, вона зараз дуже переживає, вона дуже любить свого першого класного керівника, і досі сумує, і щодня ми приходимо зі школи – і сльози. Іноді бували такі випадки, коли маршрутка тиждень возить, а тиждень діти їздять рейсовим автобусом”, – розповідає мешканка Малого Бобрика Ксенія Середа.

Ще одна місцева мешканка Тетяна Заволока засмучена через закриття НВК, бо її дитина відвідувала місцевий дитячий садочок. Тепер дитина разом з нею вдома.

“Треба йти на роботу, але роботи немає, треба їздить у Суми. Чоловік на заробітках, дівати дитину нікуди. А у Великий Бобрик возить – хто її буде возить, а забирати?”, – каже жінка.

За словами вчительки Малобобрицького НВК Наталія Лисенко, обіцяли, що для дітей придбають автобус, де дітей можна безпечно перевозити пристебнутими.

“І от ми бачимо, що чотири рейси – стара маршрутка, яка з ремонту. Автобус, який готують, казали, буде новий, а тепер кажуть, що йому багато років. Його три роки як придбали десь списаний”, – розповідає вчителька.

Дітей із навчально-виховного комплексу в Малому Бобрику перевели у Великобобрицьку школу.

Різнокольорові шафи, разом з іншим приладдям, приїхали з Малого Бобрика.

“10 учнів початкової школи й два учні 5-й клас, вони б у нас і так навчалися з 1 вересня цього навчального року. У четвертий клас чотири учні й у другий клас чотири учні, і два учні першокласники. Ми дещо змінили графік, режим роботи закладу, бо потрібно три рейси робити. Поки що шкільним автобусом і на 9.00 ми проводимо навчання початкової школи, на 8.30 – основна і старша”, – розповіла директорка Великобобрицької школи Ірина Мандриченко.

Разом з новачками, у першому класі Великобобрицької школи тепер 8 учнів, у другому – 16, у четвертому – 18.

Директорка розповіла, що всього з Малого Бобрика привозять 30 учнів і 6 – із села Юсупівка. Возять маршруткою. Щоб усіх перевезти, потрібно кілька рейсів: перший виїздить о 7 ранку.

За словами Ірини Мандриченко, до кінця вересня мають пройти тендерні процедури із закупівлі нового автобусу. У сільраді коментаря голови Верхньосироватської громади, до якої належить Бобрик, Зої Нечипоренко отримати не вдалося. На робочому місці близько 14-ї години жінку кореспонденти Суспільного не застали й слухавку протягом робочого дня вона не взяла.

За словами аналітика з питань освіти Асоціації міст України Тетяни Куценко, питання про закриття або реорганізацію шкіл завжди має вирішувати громада.

“У кожному конкретному випадку засновник вирішує не одноосібно, оскільки в сільській місцевості, реорганізація або закриття закладу освіти можливо тільки після громадського обговорення. Тобто громада надає згоду. І якщо є така згода, то школа реорганізується, якщо немає, то власник має утримувати заклад за місцевий бюджет”, – говорить експертка.

Джерело: suspilne.media

Поділитися в соціальних мережах