Андрій Рябко зустрів повпомасштабне вторгення росіян в Україну на кордоні – у місті Щастя на Лугащині. Зв’язок із оборонцем обірвався 25 лютого 2022 року. Відтоді його рідні не полишали надію побачити сина.

Андрій Рябко народився в Глухові 4 січня 2000 року. Він закінчив школу №6, після навчався в Кадетському корпусі імені Харитоненка в Сумах. Після продожив шлях захисника й став до лав Державної прикордонної служби, – розповідає мати військового Наталія.

«Він закінчив 7 класів у 6 школі, поступив у воєнне училище в Суми. Потім пішов у армію, а вже після підписав контракт і паралельно вчився в педуніверситеті, тому що він хотів отримати вищу освіту. Здобував освіту викладача фізкультури. Він був фізично дуже сильним хлопчиком, високий і стрункий».

22-річний глухівчанин зустрів бойові дії лютого 2022 року в місті Щастя на Луганщині. 25-го числа він востаннє вийшов на зв’язок із рідними. Відтоді – невідомість. Рідні отримували різну інформацію: сподівалися, що Андрій у полоні. Кілька разів матір Наталія здавала ДНК, але збігів не було. Роковий результат прийшов днями. Тест підтвердив загибель прикордонника.

«Він ще після 7 класу сказав мені “Мамо, я буду воєнним”, тому вступив у воєнно училище. Він хотів служити, уже потім підписав контракт ще перед повномасштабним вторгненням. Він сам підписав, сам просився. Він там прослужив півтора роки, а потім почалося повномасштабне вторгнення. Останні раз я з ним спілкувалася 25 лютого 2022 року».

Мати Наталія зазначає, що він був світлою та сонячною людиною: «Він був найкращим хлопчиком у світі, таким сонячним та райдужним, він був таким добряком. Він був просто незвичайним. Його всі знали та любили. Він був такою чуйною дитиною. Він був завжди таким пунктуальним, чесним. Він так любив маму, бабусю. Він увесь час переживав за нас та робив усе, щоб ми були щасливими Він був таким світлим, просто сонцем. Сонцем».