Майже 20 гектарів землі поділили в одному із сіл на Недригайлівщині рішенням сесії селищної ради. Однак підозру викликала співзвучність прізвищ новоспечених власників та працівників старостату села. Чи знали «смертні» жителі про наявність вільних ділянок, чи інформація була відома тільки «обраним»?

На одній із сесій Недригайлівської селищної ради депутати підтримали рішення про надання вільних земельних ділянок жителям Маршалів, та неозброєним оком помітно, що опинилися в списку «щасливчиків» працівники старостату села і їхні родичі. Красномовний збіг – власницею своїх 2 гектарів стала й виконуюча обов’язки старости Маршалів Валентина Дяченко, по 2 гектари дістанеться ще шістьом претендентам, із них двоє з родини Гасенків, трьох об’єднало прізвище Власенко, до списку також увійшла людина із прізвищем Мажута.

Про пов’язаність прізвищ зауважив під час засідання депутат Віктор Захарченко. «А чи знали жителі Маршалів, що є вільна земля і її можна отримати?» – запитав він. І справді, невже в селі більше не було претендентів на цю землю?

Підтримав думку й обранець Олексій Заїка. Люди могли просто не знати, що потрібно подавати заяву до селищної ради, говорить він. Вважає непорядним, що наділи отримало керівництво, та й поділити землі можна було б не по 2 гектари, а, наприклад, соток по 15, зауважив він. Це було б чесно по відношенню до людей, говорить депутат.

Та в. о. старости Валентина Дяченко стверджує: люди самі не захотіли отримувати ділянки по 15 чи 50 соток, а ще запевнила: населення про вільні землі на території Маршалів знало. Щоправда, уже в особистій розмові з журналістами жінка зізналася, що оголошень і обговорення цього питання дійсно не було, але, коли люди зверталися до сільської ради, їм про це повідомляли.

Посадовиця наполягає, що наділи працівники сільської ради заробили, і немає чого тут соромитися: «…ми трудилися в селі й хотіли б отримати для себе й для членів наших родин ці землі. Але хтозна, – додає, – чи вдасться нам її зареєструвати, бо немає генерального плану нашого села». У березні ж цього року пані Валентина задекларувала на двох зі своїм чоловіком понад 10,5 га землі в Маршалах.

До слова, на решту 5 гектарів, що залишилися поки нічиїми, уже є четверо бажаючих, і серед них – також працівник старостату Маршалів.
Та, як стало відомо зі слів самої ж Валентини Іванівни, у селі дійсно є люди, які хочуть отримати землю, й навіть зверталися до Держгеокадастру з проханням дати наділи за межами населеного пункту, однак там їм відмовляли, хоча за межами села є 63 гектари державної землі, яка зараз теж «гуляє». І от що виходить: у той час, як жителям Маршалів Держгеокадастр відмовляє в отриманні шматка землі за межами населеного пункту, представники місцевої влади та їхні родичі спокійно отримують свої наділи в межах села, причому набагато легшим способом, адже це рішення приймають депутати Недригайлівської селищної ради, бо земля в її віданні, й питати дозволу Держгеокадастру не треба…

Вивчаючи тему «земельну», поцікавилися, чи забезпечені наділами місцеві учасники АТО. Валентина Дяченко говорить, що один учасник бойових дій уже отримав 1,7 гектарів, цього ж року звернулися ще двоє АТОвців та учасники бойових дій: двом надали, одному не надали… «Наскільки мені відомо, учасники АТО зайняли 35 гектарів за межами населеного пункту, землю тут даватиме Держгеокадастр», – зазначила Валентина Іванівна.

А от голова громадської організації Спілки учасників АТО «Патріоти Батьківщини» Анатолій Чорненко обурений таким рішенням сесії, адже, говорить, маршалівські АТОвці дійсно забезпечені, та є два чоловіки, яким критично потрібна земля. «Не забезпечений воїн із Хоружівки – його вже роками водять за носа з виділенням землі за межами населеного пункту. Про це знають і селищний голова, і його заступник. За межами населеного пункту цьому чоловікові відмовляють дати землю, але ж можна було дати в межах тих же Маршалів», – обурюється чоловік і додає, що хлопці-АТОвці хотіли блокувати сесію, де розглядалося питання виділення землі фактично для старостату Маршалів. Але так склалося, що сесію багато разів переносили, і вони просто не змогли прийти, бо були на роботі.

Отож, як бачимо, «обрані» землю можуть отримати лише через одну сесію, а інші – надсилають купу звернень до Держгеокадастру, роками оббивають пороги державних структур і отримують лише обіцянки. Скажете, несправедливе рішення прийняли депутати селищної ради? Ну, як мінімум, неетичне, адже, підтримуючи такі рішення на користь свої колег, вони компрометують, у першу чергу, себе й підривають і так хитку довіру людей до «слуг народу»…

Наталія ЛАВРОВА, novpoglyad.com.ua

Увага! На сайті «Сумські дебати» доступний новий сервіс «оголошення». Усі оголошення подаються абсолютно безкоштовно і без реєстрації, є можливість додавати фото. Останні п’ять оголошень автоматично транслюються на головній сторінці та на сторінках із новинами. Кількість поданих оголошень не обмежується. Скористайтесь нагодою і подайте безкоштовно своє оголошення!

Поділитися в соціальних мережах