В Україні побільшало тих, кого не цікавить політика – Дослідження
Порівняно з травнем 2018 року в Україні стало більше людей, які стверджують, що взагалі не цікавляться політикою. Зокрема, тоді про інтерес до політики заявили 61,6% респондентів, у жовтні цифра зменшилася до 58%. Про це під час прес-конференції на тему “Презентація результатів другої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження “3D-профілі учасників президентських виборів-2019” розповіла керівник think tank “Практика влади”, віце-президент Української PR-Ліги, доктор наук Олена Дерев’янко.
“Тобто чим активніша політична агітація, тим менше людей хочуть чути її. Тим менше вони цікавляться політикою, як такою. Ми бачимо певне зменшення: у травні таких було 61,6%, зараз 58%. Але ми спостерігаємо більшу динаміку, коли говоримо про тих, хто взагалі не цікавляться політикою: було 18,5%, стало 27,2%”, – зазначила Дерев’янко.
Водночас, за її словами, зменшилося й людей, які задоволені своїм статусом у суспільстві. “Звичайна людина ніколи не задоволена своїм положенням та статусом у суспільстві. Але коли йде мова про питання: чи задоволені ви своїм статусом з економічної точки зору та матеріального стану, відповідь є досить конкретною. За час від першої до другої хвилі (з травня до жовтня 2018 року – ред.) ми бачимо зменшення людей, які задоволені своїм статусом у суспільстві. Тобто 18,8% відповідно до 23,4%”, – додала вона.
Окрім того, Олена Дерев’янко описала характер змін ставлення виборців до потенційних кандидатів за вимірами 3D-моделі. Так, за її словами, по вектору “сила” спостерігається зростання значущості для респондентів таких якостей політиків, як здатність ухвалювати складні рішення, авторитет в українському суспільстві й в очах західних політиків, готовність при необхідності йти на конфлікт. По вектору “розум” стало більш значущим вміння політика справити враження компетентності у важливих для виборців питань, особливо економічного характеру. Також дещо зросла увага респондентів до загального рівня ерудиції кандидата. Зокрема, до вміння органічно використовувати в публічних виступах крилаті вирази, цитати, наукові терміни. Щодо вимірювання “емпатія”, то при базово високому рівні значущості для опитаних параметра “непідкупності-принциповості-справедливості” збільшилося значення показників популістського спрямування: “вміє виступати”, “робить добрі справи, чуйний до людей”, “харизматичний”.