Депутат Наталія Семенова (Льовшин) на своїй сторінці у Фейсбуці прокоментувала пресинг на неї з боку міської влади Конотопа після того, як ще в березні вона подала заяву про вихід із фракції ВО “Свобода” у Конотопській міській раді:

“Нарешті я, і все місто, дізналися за що ж насправді мене відкликають.
Чесно кажучи, дещо здивована, і от чим:
По-перше: звинувачення у непроведенні регулярного прийому громадян депутата, який живе на своєму окрузі. Тобто кожного дня йдучи на роботу, з роботи, просто в магазин чи на прогулянку з дитиною, я регулярно зустрічаюся з мешканцями свого округу, мабуть частіше за деяких інших представників депутатського корпусу. Окрім мабуть тих, чиї офіси знаходяться на округах. Крім того, офіційний прийом щопонеділка в приміщенні міськвиконкому проводиться або мною особисто, або помічниками з 11:00 до 13:00.

По-друге: при створенні робочих груп для вивчення певного питання депутати (будь то голови комісій) включаються до таких груп «за згодою». Якщо санітарка без освіти, чи студент-третьокурсник, чи будь-хто інший, вважають себе достатньо компетентними для проведення серйозного аудиту підприємства – це їх особисті проблеми. Функція ж депутата – не лазити по всіх закутках підприємства, відволікаючи людей від роботи, а вивчити фінансовий/технічний стан, а якщо бути точним – кінцеві дані, які визначать експерти. І вже спираючись на ці дані, розробляти чи приймати рішення стосовно подальшої роботи підприємства. Тобто, як людина яка геть не розуміється в трубах і очисних спорудах, я не полізу їх перевіряти, а довірюся думці експертів.

І по-третє: коли представник громади, вона ж голова бюджетної комісії зачитувала з листочка підставу відкликання: «не підтримала створення Комунального підприємства «Молодіжний центр» і відновлення роботи підприємства, що знаходиться в стані ліквідації КП «Порт», мабуть забула, а може й не знала, що за умови, коли абсолютна більшість існуючих комунальних підприємств в місті є ЗБИТКОВІ і дотуються з міського бюджету, створювати нові комунальні підприємства не має сенсу(!!!). Це не просто нерозсудливо, це нерозумно.

Ще більше дивують люди, здебільшого приїзжі або «реабілітовані», коли говорять про тих «кого відлучили від корита» (читай бюджету), і чомусь не беруть до уваги тих, хто в цьому кориті кормиться і вже ледь не репається з того. Дивний виходить суспільний договір між деякими представниками громади і управлінцями: всі брехали і крали, але доки ці щось роблять для міста, – нехай продовжують брехати і красти. Нічого не робити в умовах, коли з бюджету виділено на благоустрій – 22 мільйони гривень, на капітальні видатки по освіті – 16 мільйонів гривень, на капітальні видатки лікарням міста – 7 мільйонів гривень, – як на мене, було б дивно.

Той, хто обдурює завжди натрапить на такого, що дасть себе обдурити. Але ж коли брехун договорився до того, що вже суперечить сам собі, мабуть людям це стає помітно.
Та хочу нагадати про два основних правила усіх політичних гамбітів деяким Героям Інтернету, що зараз граються в політику, вважаючи себе аж дуже досвідченими політиками:
«Той хто сьогодні грає білими не застрахований від того, що завтра гратиме чорними.
Хто шукає приязни за гроші, а не здобуває її справами і шляхетністю, заслуговує на неї, але її не має, і в потребі на неї розраховувати не може» (Ніколо Мак’явелі).”

Поділитися в соціальних мережах