Поліцейський Ігор Поладич віддав своє життя, рятуючи людей
Начальник сектору кадрового забезпечення Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області Ігор Поладич отримав смертельне поранення під час повторного авіаудару росіян по лікарні 28 вересня 2024 року. Рятувати людей він прибув туди одним із перших.
Ще в юності Ігор вирішив, що стане правоохоронцем. Тож, закінчивши школу і відслуживши у Збройних силах України, Ігор прийшов на роботу в міліцію Сумщини. Почавши з посади міліціонера окремого батальйону патрульно-постової служби міліції, чоловік здобув юридичну освіту, став офіцером. Пройшовши шлях від рядового міліціонера до полковника Національної поліції України, на всіх щаблях та посадах, де йому доводилося працювати, Ігор Поладич завжди залишався відданим справі.
Молодий офіцер довгий час працював у сфері професійної підготовки працівників міліції — навчав та допомагав удосконалюватися у професії діючим правоохоронцям. У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. Пізніше очолив Управління кадрового забезпечення ГУНП в Сумській області, присвятив себе кадровій роботі.
У вересні 2024 року, після бомбового удару російських терористів по геріатричному пансіонату в Сумах, він разом із колегами прибув на місце злочину, щоб рятувати людей. Виносив із розбитих приміщень на руках літніх жінок, які не могли рухатися самостійно, передавав їх медикам і відразу ж повертався назад — усередину будівлі, аби ще комусь допомогти й урятувати.
«Ігор ніколи не рахувався з особистим часом, часто його можна було побачити в роботі там, де потрібна була допомога людям, де було “гаряче” й небезпечно. Завжди відповідальний, витриманий, серйозний, виважений. Людина, яка любила навчатись чомусь новому і потрібному в професії сама і вимагала від підлеглих того ж. А ще — чуйний, привітний, доброзичливий до інших та гарний сім’янин. Разом із дружиною Оксаною, теж працівницею поліції, подружжя виховувало двох діток», — так про Ігоря Поладича згадують його друзі та колеги по роботі.
Ігор Поладич був дуже відповідальний. Він віддав службі майже половину свого життя. Був і керівником спецпідрозділу, і керівником кадрового підрозділу. Завжди з повагою ставився до підлеглих.
Ігор Поладич намагався встигнути все: брав участь у змаганнях з пауерліфтингу, футболу, різноманітних комплексних вправ. Також займався плаванням, відвідував тренажерну залу — адже йому подобалося жити в русі та підтримувати високий ритм життя.
«Для Ігоря сім’я завжди була на першому плані. Але, звісно, робота вносила свої корективи. Та коли з’являлася вільна хвилина, він проводив цей час із родиною. Я думаю, що і для доньки, і для сина, хоч тато так мало був в їхньому житті, але він встиг дати їм гарний приклад — яким повинен бути справжній чоловік і справжній батько», — розповідає про Ігоря його дружина Оксана.
Того трагічного суботнього ранку, 28 вересня 2024 року, полковник поліції Ігор Поладич, дізнавшись про авіаудар двома «Шахедами» по корпусу стаціонару лікарні, разом із колегою Сергієм Заруцьким на машині помчали надавати допомогу людям. Офіцери поліції кинулися розбирати завали та відводити від місця влучання потерпілих. Коли прилетів третій «Шахед», чоловіки перебували на подвір’ї і не встигли добігти до укриття. Ворожий боєзаряд розірвався зовсім поруч, уламками тяжко поранивши одного правоохоронця та вбивши Ігоря. Йому назавжди залишилося 43 роки.
Усі, хто знав Ігоря Олександровича Поладича, згадують його як дуже позитивну людину, на яку можна було покластися у будь-якій ситуації. Він радо ділився з оточуючими своїм досвідом і ніколи не відмовляв у допомозі. Понад усе любив свою родину, свій рідний край та Україну. Мріяв про Перемогу та наближав її з усіх сил. Саме таким Ігор назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, близьких, друзів та колег.
Вічна пам’ять і слава Герою! Назавжди в строю!
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ