Популізм замість реальних рішень: хто заплатить за безкоштовний проїзд у Сумах?
200 мільйонів гривень із міського бюджету — саме стільки по самим мінімальним підрахункам може коштувати місту ініціатива в.о. мера Артема Кобзаря щодо впровадження безкоштовного проїзду у транспорті КП “Електроавтотранс”. Влада обґрунтовує це рішення необхідністю допомоги військовим і внутрішньо переміщеним особам, проте ключове питання залишається без відповіді: за чий рахунок? (більш того військові і так мають право на безкоштовний проїзд, причому не тільки в тролейбусах, а і в приватних маршрутках). Адже навіть у мирний час місто не могло дозволити собі подібну розкіш через брак коштів, а зараз, під час війни, коли бюджет ледь покриває найнеобхідніше, така ідея виглядає щонайменше безвідповідальною.
Бюджетна діра, якою заплатить кожен сумчанин
Реалізація цієї ініціативи означає, що кожен мешканець міста — навіть той, хто жодного разу не користувався тролейбусом чи автобусом “Електроавтотрансу”, — змушений буде фінансувати цю програму зі своїх податків. І це при тому, що громадським транспортом КП користується лише 20% населення, а решта 80% сплачуватиме за їхній безкоштовний проїзд.
Якщо ж грошей у бюджеті не вистачить (а їх, очевидно, не вистачить), доведеться урізати витрати на критично важливі сфери: медицину, освіту, соціальні виплати. У місті, яке потерпає від обстрілів і потребує постійного відновлення інфраструктури, такий фінансовий пріоритет виглядає як мінімум сумнівним – будемо їздити серед руїн, зате безкоштовно.
Транспорт для обраних: а що робити решті?
Ще одна проблема — комунальний транспорт охоплює лише частину міста. Що робити мешканцям віддалених районів, які не мають доступу до тролейбусів чи автобусів КП “Електроавтотранс”? А що з людьми, які живуть у приміських населених пунктах та старостатах, що входять до Сумської громади? Для них безкоштовний проїзд буде просто недоступним, але податки вони сплачуватимуть нарівні з усіма.
Замість популізму — раціональні рішення
Якщо влада дійсно хоче допомогти тим, хто цього потребує, логічніше запровадити адресну підтримку, а не роздавати безкоштовні поїздки всім підряд. Це дозволило б підтримати вразливі категорії без зайвого навантаження на бюджет.
У ситуації, коли місто воює за виживання, роздавати “безкоштовні” блага за рахунок медицини, освіти й критичної інфраструктури — це не турбота про людей, а передвиборчий популізм, який може дорого обійтися кожному сумчанину.