Пункт допомоги на Сумщині допоміг близько 17 тисячам українців, які повернулися з окупації

З березня, коли розпочали свою роботу, і до кінця 2023 року волонтери пункту допомоги “Атмосфера” допомогли близько 17 тисячам українців, які повернулись з окупації через єдиний пункт пропуску на Сумщині у селі Покровка.

Про те, як минув для волонтерів цей рік, з чого починали і яку допомогу надають нині, волонтерка Катерина Арісой розповіла  кореспондентам.

З вечора і близько до опівночі щодня до пункту допомоги “Атмосфера” у Сумах з’їжджаються автобуси, які привозять тих українців, хто повертається з окупованих Росією територій. Люди перетинають кордон у єдиному пункті пропуску з РФ, який діє на Сумщині — у Покровці.

Із Мангуша до дітей у Київ їде Тетяна. Каже – наважилась виїхати тільки зараз: “В мене немає закордонного паспорта і я так вже думаю, якщо закриють цю Колотилівку, а її колись закриють, то все, ми залишимося на тій стороні і ми звідти виїхати ніяк. Ну ті, у кого просто паспорти України, немає закордонного паспорта, вони там залишаться назавжди за стіною непреодолимой”.

У Мангуші жінка покинула житло, ще частина родичів, каже, також залишаються там: “Залишилося житло у підвішеному стані, до речі, це дуже актуальне питання. Багато людей, які виїхали раніше або виїжджають зараз, не можуть нічого зробити із своїм житлом. Його там просто забирають. Проходять рейди, які описують кинуте житло і таким чином воно переходить у власність оцих новоутворень”.

А ці мушлі Карина собі на згадку везе з рідного Маріуполя. Дівчина їздила через Європу провідати рідних, яких не бачила майже два роки. Каже, дорога туди зайняла 5 діб, назад через Сумщину – дві: “Питали куди їдемо, навіщо їдемо, коли будемо повертатись. Хочемо повертатись чи ні? Чому їдемо? Дивились всі речі, всі гаджети”.

Нині пункт допомоги у Сумах працює щоденно і без вихідних. А починалось все у Краснопіллі за ініціативи волонтерів ГО “Плуріто”. Катерина Арісой – з Бахмута. Вона волонтерила у рідному місті з 2014 року. Коли довелося звідти виїхати, переїхала до Дніпра і з гуманітарними місіями їздили до міста. Говорить, про цей коридор на Сумщині дізнались, коли двоє їхніх колег під час евакуації людей з Лисичанська потрапили у полон. Через сім місяців вони повертались саме через Сумщину і люди не отримували допомоги. Вперше з волонтерами ГО “Плурітон”, які й організували цю допомогу українцям, ми зустрілись наприкінці квітня 2023 року. На той момент центр діяв два місяці.

“У нас був перший, дуже маленький, на той момент його вистачало, тому що людей виходила максимальна кількість – це 20. Потім, коли ви зробили про нас сюжет, на той момент вже більше виходило людей і нам не вистачало того приміщення, ми переїхали в більше, а згодом і більшого приміщення не вистачало, тому що люди дізнавалися про цей перехід, йшла інформація через телеграм-канали через чати”, — розповідає волонтерка.

За кілька місяців через загрози обстрілів з боку Росії волонтери переїхали до Сум. Тут можуть залишити на ніч до 175 людей. Щодня сюди приїздить до сотні українців, які повертаються з окупованих Росією територій. Розширили, говорить Катерина, і перелік своїх послуг. Усіх забезпечують їжею, речами першої потреби та допомагають оформити грошову допомогу. А за потреби і медичну евакуацію.

“З людьми працює психолог, соціальний працівник, тобто їм надаються консультації соціальні, є також юридична безкоштовна допомога. Також завдяки партнерствам із різними організаціями, ми можемо допомагати із подальшим розміщенням, тобто розселенням людей, якщо їм нікуди їхати”, — говорить Катерина Арісой.

Один із тих, хто пройшов сам цей шлях, виїхавши з окупованого Енергодара, є Євген Мітясов. Чоловік місяць тому перетнув кордон на Сумщині і залишився допомагати у волонтерському центрі. “Я сам пройшов цей шлях, а люди, які приїжджають, вони перелякані, а я можу підказати як краще робити. Люди виїжджають з окупації і вони трішки потєряні, а тут допомога дається”, — говорить чоловік.

З липня волонтери о 6:00 ранку відвозять усіх охочих на Сумський залізничний вокзал. Звідти люди евакуаційним вагоном можуть безоплатно дістатись столиці. Також діє і автобусний маршрут до Дніпра.

На базі пункту допомоги, говорить Катерина, організували і навчання для 120 людей, розповідали як відкрити власну справу: “Цей проєкт направлений на самозабезпечення, тобто ми відходимо потрошку від того, щоб людям давати просто гуманітарну допомогу, просто рибу, ми вже прийшли до того, що людям потрібно допомагати більш фундаментально і надавати їм вудочку, щоб вони могли самостійно забезпечити свою родину”.

За весь час діяльності пункту допомогли 17 тисячам людей, каже Катерина: “З березня по грудень люди ще більше часу прожили на окупованій території. За цей час дуже всього відбулось і паспортизація, і підрив ГЕС. Це означає, що люди ще більше настраждалися і пройшли ще більше випробувань. І саме ці випробування спонукали їх виїхати”.

У волонтерському центрі прикрасили новорічну ялинку. Зробили це, каже Катерина, разом із дітьми, які потрапили до них з окупації: “Це було саме те, чого їм не вистачало, тому що хтось із них переховувався був у підвалах або взагалі не мав змоги навіть спілкуватися з іншими дітьми і вони були всі такі щасливі”.

Напередодні Нового року Катерина має, що побажати і собі у 2024-му: “Стати ще сильнішою, тому що дійсно цього не вистачає. Бо коли бачиш, що все відбувається, коли чуєш всі ці людські історії, іноді просто розумієш, що може й немає тієї надії, але потім вже знаєш, що хтось доїхав додому, подзвонив, написав, відправив фотографію, особливо коли ми людям потім ще допомагаємо. Ти розумієш, що все було не дарма і ти на своєму місці”.

suspilne.media

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ