“Сирота не має права на виплати”: родичі загиблого воїна з Сумщини скаржаться на відсутність виплат

17:30 / 24 березня 2025

Родина Фоменків – 72-річна пані Людмила та її чоловік Віктор мешкають у Нижній Сироватці. Жінка розповідає: обидва мають проблеми зі здоров`ям, які посилилися після пережитих випробувань. За три роки пара поховала трьох близьких людей.

За пів року до повномасштабної війни на пожежі загинула їхня донька – Вікторія Савченко. Її чоловік Володимир в перші дні вторгнення пішов до лав територіальної оборони. Він загинув 1 березня 2022 року від пострілу російського танку. Того ж дня чоловіка поховали на місцевому кладовищі. Онук пані Людмили Денис теж став на захист свого села. Далі пішов у штурмовики, 9 жовтня 2022 року загинув. Тоді родичі зіштовхнулися з тим, що не отримали грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця. Більше про ситуацію дізнавалось Суспільне.

“Як заїжджали танки, вони на мосту переймали їх з хлопцями. Вони постукали в сільраду – а вони виїхали, потікали всі. І вони своїми руками, без автоматів, без нічого, поїхали вертати їх – тато його, там багато людей було”, – згадує Людмила Фоменко, бабуся Дениса Савченка.

Згодом Денис пішов у штурмовики, розповідає бабуся. 9 жовтня 2022 року чоловік загинув.

“Він загинув на Херсонщині. В гарячі точки відправили. Він тільки тиждень побув на навчанні. Він хворий, він не чує на вухо, а на інше на 50 %”, – каже пані Людмила.

"Сирота не має права на виплати": родичі загиблого воїна з Сумщини скаржаться на відсутність виплат

“Проводжала його на війну в кінці серпня 2022 року. Він був в теробороні, а потім на сільську раду прийшла повістка, і він не тікав, не ховався, пішов захищати нашу країну”, – додає Ірина Вітер, тітка Дениса.

Далі родичі зіштовхнулися з тим, що не отримали грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця.

“Сказали, оскільки у нього прямих близьких родичів немає, баба з дідом не є прямими спадкоємцями. Якщо у людини, яка йде на захист, є батько і мати, то вони отримують виплати, якщо у дитини немає нікого, якщо він сирота, то йому нічого не положено. Денис воював за прапор і за грамоту”, – говорить пані Ірина.

Пані Людмила розповідає: збирала серед односельців підписи на підтвердження того, що Денис опікувався бабусею і дідусем, і зверталася до сільської ради. Але відповідної довідки там не надали.

“Кажу, дайте мені довідку, що він був у мене “кормільником”, годував нас, господарство тримали разом, він нам усе на світі допомагав. Приїде, посаде город і все”, – пояснює жінка.

Виплата за загиблого захисника родині Фоменків не передбачена, говорить начальниця відділу соцзахисту та ветеранської політики Нижньосироватської сільради Олена Войтенко.

“Згідно з програмою соцзахисту населення, допомога виплачується сім’ям, якщо це є батьки загиблого, дружини, чоловіки або діти. Бабусі й дідусі допомогу не отримують. Тим більше як бабуся каже, що він був опікуном… Опіка призначається, якщо особа визнана недієздатною. Ні бабуся, ні дідусь не були недієздатними. Денис у них опікуном не був. Вони не вели разом господарство, і у них були різні адреси реєстрації”, – каже Олена Войтенко.

Людмила Миколаївна говорить: живе на пенсію 4000 гривень і не може зробити операції на серці, якої потребує.

“Похорони ці… Я вбила своє серце. Мені треба операцію робити. Я не просила багато грошей, мені краплю. На серці клапани міняти, дуже важка операція”, – говорить пані Людмила.

Олена Войтенко каже: звернувшись після операції з випискою і чеками до сільської ради, Людмила Фоменко зможе отримати там допомогу.

“Якщо бабуся буде робити операцію, то згідно нашої програми соцзахисту населення, у нас передбачена матеріальна допомога. Тим паче, на серці. Ми завжди серце оплачуємо. До 20 000 гривень”, – зазначає пані Олена.

Додає: коли Володимира і Дениса Савченків поховали на місцевому кладовищі, сільська рада допомогла з оплатою пам’ятників для обох захисників.

“Поховання здійснювала цивільна дружина Аня, про що в нас в книгах діловода є записи. Ховали Дениса за кошти військової частини, сільської ради. Всі скидались, тероборона. До нас звернулася племінниця батька Алла, і згідно з програмою соцзахисту населення сільрада зробила відшкодування за встановлення пам’ятників”, – говорить Олена Войтенко.