Роман Грищенко: Ми маємо повернути Сумам славу міста троянд і фонтанів, адже саме таким було місто за часів Михайла Лушпи
На цьому наголосив голова Сумської облдержадміністрації під час заходів з нагоди вшанування пам’яті керівника обласного центру, почесного громадянина міста Суми, відомого своїми архітектурно-будівельними проектами − Михайла Лушпи.
Роман ГРИЩЕНКО разом із представниками міської влади та громадськості поклав квіти до пам’ятника Михайла Лушпи та до його могили на міському кладовищі.
«Саме завдяки його ідеям, енергії, таланту архітектора і організатора активно розбудовувався наш обласний центр. І зараз ми перебуваємо біля витоків містобудування. Генеральний план м. Суми був розроблений ще у 1973 році. За основу побудови міста був взятий приклад будівництва м. Дрезден у післявоєнні роки. Родзинкою цього Генплану є еспланади – сучасне поєднання історичної частини міста з новими забудовами. Зокрема, Михайло Панасович планував з’єднати еспланадою 9 мікрорайон з Вільним лужком біля наукової бібліотеки. На жаль, не встиг», − зазначив голова облдержадміністрації.
Хоча за часів Михайла Лушпи в місті Суми було побудовано дуже багато. Відповідно до Генерального плану були зведені нові 9-й та 10-ий мікрорайони, Курський мікрорайон та вулиця Харківська. А також Центральна частина міста отримала площу Незалежності з новими адмінбудівлями, ринок, наукову бібліотеку та молодіжний центр Романтика, дитячий парк «Казка». Це остання творча робота Лушпи, що відмічена високими нагородами.
Крім того, у Генеральному плані був також запроектований театр ім. М. Щепкіна з театральною площею. Михайло Лушпа був співавтором цього проекту. Наразі це єдиний в області будівельний проект, що отримав Державну премію України ім. Тараса Шевченка.
«Проте не всі його задуми реалізувалися. У планах так і залишилася, як я вже казав, реалізація центральної ідеї Генплану – будівництво Еспланади. Також лише на паперах залишилося будівництво багатофункціонального спортивно-розважального комплексу в парку ім. І. Кожедуба, − наголосив Роман Грищенко. − Тому ми, як обласна влада, наразі повинні використати принципи містобудування Михайла Лушпи та завершити те, чому був закладений початок ще у двадцятому столітті. Шлях на вершину гори починається вже з малого кроку, тому перше, що ми зробимо – повернемо обласному центру Сумщини славу міста троянд та фонтанів, яку саме за часів Михайла Лушпи здобуло місто Суми. І для цього ми докладемо максимум зусиль».
Довідково. Михайло Лушпа народився 4 жовтня 1920 року в с. Могриця в родині селянина-бідняка. Завдяки своїй наполегливості та жаги до знань вже у 20-річному віці, у 1940 році, закінчив Сумську середню школу № 20. Навчався на архітектурному факультеті у Харківському інженерно-будівельному інституті.
Діяльність Михайла Панасовича у Сумах розпочалась у 1972 році. Сумчани цінили його за розум, організаторські здібності, вимогливість до себе та підлеглих. Він не любив тих, у кого слово розходиться з ділом, знав ціну кожній копійці.
За ініціативою Михайла Лушпи було оголошено Всесоюзний конкурс на кращий проект реконструкції і забудови центральної частини міста загальною площею 1600 гектарів. Керуючись Генпланом, в Сумах почали роботи з прокладання тролейбусних ліній, тепломереж, зведення мостів, будівництво лікарень, об’єктів соціально-культурного призначення. Кожного року вводилось в експлуатацію 150-155 тисяч квадратних метрів житла, здавались у п’ятирічку 6-7 дитсадків, 2-З школи.
«Я не просто люблю це місто, − говорив Михайло Лушпа, − Я вріс у нього своїми коренями».
Чимало зусиль доклав Михайло Лушпа до реставрації Троїцького собору, а також старовинних храмів, пам’яток історії та культури у Глухові, Путивлі, Ромнах, Охтирці та інших містах.
Сучасники гідно оцінили працю Михайла Лушпи у розбудові міста. Рішенням сесії міськради в 1994 р. йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми». А один із проспектів обласного центру став носити його ім’я. 23 травня 2008 р. на честь славетного земляка було урочисто відкрито меморіальну дошку у провулку Академічний, 7, де він прожив 44 роки. А у 2013 році біля парка «Казка» йому встановили 4-метровий пам’ятник.
