Роменщина попрощалася із захисником Русланом Салогубом

Прощання із Захисником відбулося на Алеї Слави. Віддати останню шану Воїну прийшли рідні, друзі, побратими, представники Роменської та Хмелівської громад, священнослужителі. У спільній скорботі присутні схилили голови, вшановуючи пам’ять Руслана.

Чин заупокійної служби провели священнослужителі Православної церкви України. Під звуки військового оркестру та молитви присутні провели Захисника в останню дорогу.

Руслан Сергійович Салогуб народився 17 грудня 1992 року в місті Ромни. Згодом родина переїхала до села Пшінчине, де минули його дитячі та юнацькі роки.

Навчався у Басівській загальноосвітній школі. Мав багато друзів, запам’ятався вчителям та однокласникам як щирий, відкритий і надійний товариш. З юних років працював і ніколи не цурався роботи.

Після закінчення школи вступив до Роменського вищого професійного училища, де здобув професію електрогазозварювальника.

У 2015 році почав працювати на заводі Кобзаренка. Зарекомендував себе як висококваліфікований фахівець, демонстрував гарні результати та користувався авторитетом серед колег. Водночас був турботливим батьком і сім’янином, щиро любив дітей.

У грудні 2023 року Руслан мобілізувався до лав Збройних Сил України.

Після проходження базової військової підготовки на Житомирщині та Миколаївщині захищав Батьківщину на рідній Сумщині, а також брав участь у запеклих боях на Курщині. Там отримав поранення та був відзначений почесною нагородою «За оборону України». Після відновлення знову повернувся до строю, а згодом вирушив у зону активних бойових дій на Запорізький напрямок.

Руслан Сергійович був відповідальним військовослужбовцем, мав повагу та довіру командування.

За декілька днів до загибелі, попри надзвичайно складну бойову обстановку та інтенсивний бій, Руслан успішно виконав бойове завдання та повернувся разом з екіпажем неушкодженим. За цей прояв відваги командування нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На жаль, отримати заслужену відзнаку Герой не встиг…

28 жовтня 2026 року командир танка 225-го окремого штурмового полку, молодший сержант САЛОГУБ Руслан Сергійович помер у госпіталі від тяжкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання.

Воїну назавжди 33…

У скорботі залишилися батьки, дружина, троє дітей, молодша сестра та бабуся.

Для рідних чоловік був найдорожчою людиною. Для громади — відважним Воїном.

Від імені Роменської громади висловлюємо щирі слова співчуття та підтримки рідним і близьким. Нехай світла пам’ять про Руслана назавжди живе в серцях жителів Роменської та Хмелівської громад і всієї України, повідомили в мерії Ромен.

Світла пам’ять і вічна шана Герою України — САЛОГУБУ Руслану Сергійовичу!