Роменська громада попрощалася із захисником України Ігорем Кірієнком
Роменська громада знову з болем у серці стоїть перед гіркою втратою. «На щиті» назавжди повернувся додому Воїн, відданий син нашої держави – Ігор Миколайович Кірієнко.
1 травня мешканці Роменської громади прийшли на Алею Слави, щоб провести в останню земну дорогу славного земляка.
Ігор Миколайович КІРІЄНКО народився 2 червня 1989 року в місті Ромни. Тут минули його дитячі роки, тут він зробив свої перші кроки, тут формувався його характер — чесний, щирий і відкритий до людей. Він навчався у Роменській школі №5, яку закінчив у 2006 році. Вже тоді його знали як доброзичливого, товариського хлопця, який завжди готовий прийти на допомогу.
Його життєвий шлях був простим і гідним — шлях людини праці. Одразу після закінчення школи Ігор не боявся роботи — працював на пилорамі, згодом був експедитором на фірмі «Антарес», пізніше — працівником складу в «Торгсервіс». У кожній справі він проявляв відповідальність, сумлінність і надійність — ті якості, які цінуються понад усе.
Прагнучи кращого життя, Ігор поїхав до Києва, де працював сортувальником на «Новій пошті» №3 разом із мамою. Згодом доля привела його за кордон — він працював у Чехії та Польщі. Але, як і у багатьох українців, серце його завжди було вдома. У 2021 році він повернувся в Україну і продовжив працювати в «Торгсервіс», обравши бути поруч із рідними та жити на своїй землі.
Ігоря Миколайовича знали як світлу, добру і щиру людину. Він мав багато друзів, був душею компанії, завжди усміхнений і привітний. Умів підтримати словом і ділом, навіть у складні моменти знаходив сили пожартувати й підбадьорити інших. Його поважали за відкритість, щирість і добре серце. Про таких людей кажуть — «людина з золотими руками і великим серцем».
13 січня 2025 року Ігор Кірієнко був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив стрільцем-снайпером другого аеромобільного відділення, мав звання солдата, позивний «Лисий».
25 березня 2025 року Ігор востаннє зателефонував сестрі, повідомивши, що вирушає на завдання. З того моменту зв’язок із ним обірвався… Для рідних почалися довгі й болісні дні очікування. Надія не згасала ні на мить — вони вірили, чекали, молилися. Цілий рік Ігор вважався зниклим безвісти.
На жаль, дива не сталося. Результати експертизи підтвердили найстрашніше — Ігор віддав своє життя за Україну, за кожного з нас та за мирне небо над нашими домівками.
22 квітня 2025 року стрілець-снайпер другого аеромобільного відділення 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ, солдат Ігор Миколайович КІРІЄНКО загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ураження дроном на Донеччині.
Воїну назавжди 35…
У нього залишилися мама, сестра та двоє племінників — ті, для кого він був опорою, любов’ю і цілим світом, повідомили в мерії Ромен.
Вічна пам’ять, шана і слава Герою.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ