Роменська громада попрощалася з героєм Олександром Леонтовичем

Прощання із загиблим захисником відбулось на Алеї Слави. Віддати шану Герою, підтримати родину в цей скорботний день, прийшли рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, побратими, колеги та небайдужі мешканці. Разом з священнослужителями помолилися за упокій душі загиблого воїна Олександра.

Олександр Віталійович Леонтович народився 6 грудня 1985 року в с. Житнє Роменського району. Закінчив 9 класів Житнянської школи. Після закінчення школи вступив до Сокиринського професійного аграрного ліцею в Чернігівській області за спеціальністю тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту с/г техніки.

За профілем працював на Роменському заводі «Тракторозапчастина» та підприємстві “Агротехсервіс”. Згодом почав працювати у приватного підприємця в аграрній сфері, де обробляв землю. Олександр мав також свої наділи, вирощував зернові культури в с. Калинівка та Житнє. Одружився Олександр у 2007 році. Разом з дружиною проживали у місті Ромни, виховували двох синів. Із великим задоволенням Олександр займався бджільництвом. Плани, мрії, майбутні радощі життя, родинне тепло та щастя – усе знищила війна…

У грудні 2023 року отримав повістку, а вже 18 грудня 2023 року пішов служити. Спочатку пройшов навчання в Чернігівській області. Після навчання солдат Олександр Леонтович потрапив в місто Ізюм, звідки 28 січня 2024 року до Харківської військової частини на посаду гранатометника. Кожного дня виходив на зв’язок з дружиною. Останній раз телефонував 24 лютого, сказав, що йдуть на позицію, пообіцяв написати. Вже 26 лютого в усній розмові сім’ю повідомили, що рота пішла на штурм, але їх позиція була розбита. 4 березня дружина отримала офіційне сповіщення, що її чоловік вважається безвісті зниклим.

Довгий та страшний місяць незнання, болю й очікування для його родини все ж був сповнений надії, що Олександр вцілів та вийде на зв‘язок…Родина до останнього вірила і сподівалася, що Олександр живий…Уже цими днями українські військові відбили позицію. Як вдалося встановити, чоловік загинув у той же день, 26 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, в зоні ведення бойових дій Куп’янського району Харківської області.

У воїна залишилася мати, сини, дружина, сестра, брат.

Олександру навіки 38, повідомили в мерії Ромен.