Роменська громада попрощалася з Олександром Різником
На щиті до рідної землі повернувся солдат Збройних сил України Олександр Вадимович Різник. Прощання з військовослужбовцем відбулось на Алеї Слави.
Народився Олександр Різник 7 вересня 1988 року в м. Ромни. Згодом родина переїхала жити в с. Кашпури Роменського району.
У 2003 році Олександр закінчив 9 класів Кашпурівської загальноосвітньої школи. З юних років захоплювався спортом, зокрема футболом. У 2006 році здобув спеціальність «маляра-штукатура» в Роменському вищому професійному училищі №14.
У 2007 році Олександр був призваний до лав ЗСУ. Після проходження строкової військової служби працював в будівельній бригаді ДП ДГ «Іскра». Згодом працював будівельником, їздив по заробітках.
Що таке війна з Росією та, які жахливі наслідки вона несе із собою, наш земляк знав не зі слів. У лави ЗСУ Олександр вступив у 2015 році, уклав контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України. З 2017-2018 роки брав безпосередню участь в Антитерористичній операції та Операції Об’єднаних Сил на території Донецької і Луганської областей на посаді навідника кулеметного відділення. У 2018 році Олександр був звільнений в запас.
Повернувшись до мирного життя, продовжив займатися будівельною справою. Олександр Різник був роботящим і щирим, добрим і чуйним, привітним до людей, надзвичайно скромним, але при цьому твердим і принциповим, завжди готовим підставити плече.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не зміг стояти осторонь, не вагаючись, добровольцем став на захист рідної землі. На другий день повномасштабного вторгнення Олександра зарахували до особового складу Збройних сил України.
Спочатку війни охороняв важливі транспортні вузли – мости, на території Шосткинського району. Саме тут, під час проходження служби Олександр познайомився із майбутньою обраницею, згодом пара побралася.
Та не судилося їм прожити довге сімейне життя… Від тяжкого захворювання життя дружини Олександра згасло…
Ця втрата сильно підкосила Олександра, але він знайшов сили, взяв до рук зброю та пішов захищати Україну. Олександр служив кулементником стрілецького відділення однієї з військових частин. Разом з побратимами боронили пекельний Куп’янський напрямок.
Олександр мав повагу серед побратимів, був щирим, компанійським, завжди приходив на допомогу. Був патріотом своєї Батьківщини, зразком незламності та міцності духу.
У грудні 2023 року отримав тяжке опікове поранення на фронті. Пройшовши курс лікування та реабілітації, знову повернувся у стрій. За час військової служби Олександра було нагороджено медаллю «За хоробрість в бою».
У лютому 2024 року Олександр був вдома у відпустці, яка стала, на жаль, останньою…
Олександр Різник загинув 6 квітня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу с. Бердичі Покровського району Донецької області.
Герою назавжди залишиться 35 років…
У Захисника залишилися батьки, сестри, бабуся…
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ