Владислав Ярославович Кулімін народився 14 лютого 1976 року в с. Новосаратівка Республіки Азербайджан. Коли Владиславу було 7 років, він разом із родиною переїхав до України, в с. Сакуниха Недригайлівського району. Навчався у Сакуниській місцевій школі.

У 1995 році здобув спеціальність «майстер сільськогосподарського виробництва, молодший організатор середньої ланки» у Недригайлівському вищому професійному училищі.

Потім Владислав пройшов строкову службу у військово-морських силах в АР Крим, був морським піхотинцем.

Після проходження служби Владислав працював робітником у сільгосппідприємстві с. Сакуниха. У 1999 році переїхав до м. Ромни, де працював охоронцем у ТОВ «Влад». У 2000 році Владислав створив родину, разом з дружиною виховували доньку.

З 2001- 2015 працював охоронцем у Роменській виправній колонії № 56, де й отримав звання «сержант». Далі працював різноробочим, займався будівництвом та ковкою металу. У вільний від роботи час займався риболовлею та оздобленням подвір’я.

1 червня 2022-го став до лав Сил ТрО. Пройшов навчання у Чернігові і Сумах, став бойовим медиком. Служив у складі 152 батальйону територіальної оборони. Мав позивний «Художник».

Владислав разом з побратимами спочатку боронив Сумський кордон, потім Лиман на Донеччині…

З 22 березня Владислав перестав виходити на зв’язок, вважався відсутнім безвісти… Загибель воїна підтвердили 25 березня 2024 року. Виявилось, що сержант, бойовий медик 1 механізованого взводу Владислав Кулімін загинув 22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання, рухаючись на зміну наряду потрапив під ворожий обстріл з КАБ на Донеччині.

Владиславу навіки 48 років… Без батька залишилась – донька, без чоловіка – дружина, сестра втратила брата, повідомили в мерії Ромен.

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах